Актуальні новини

Чотири руки, два серця, один рояль

Фортепіано в чотири руки – це особливий вид ансамблю. Адже в ньому двоє музикантів ділять один інструмент. Цей дует вимагає більше, ніж ідеальної зіграності – розуміння партнера з півпоруху та півподиху. Дует подружжя піаністів Наталі Зубко та Петра Довганя якраз демонструють такий рівень виконання. 12 березня Dovhan&Zubko Piano Duo гратиме у Львівському органному залі фортепіанні фантазії Шуберта.

Ми знайомимося ближче з дуетом та дізнаємося, в чому секрет шубертової любові до фортепіано в чотири руки.

Соло

@media (max-width: 640px) { #mobileBrandingPlace1515388 { padding-bottom: 56.21%; z-index: 9; } .simple_marketplace_news_list #mobileBranding1515388{ margin: 0!important; } }

Петро Довгань народився у музичній родині. Його батько був солістом оперного театру, а мама – скрипалькою. Музика звучала в домі постійно. Брат Павло пішов по слідах матері, а для Петра спочатку готували віолончель. Але батько не хотів, щоб син носив важкий інструмент, тож вибір пав на фортепіано. Вчився Петро у спеціалізованій музичній школі ім. Соломії Крушельницької, потім у Львівській музичній академії та аспірантурі в класах Етели Чуприк та Романа Криштальського.

Петро Довгань набув багатий досвід у сольному виконанні та став лауреатом кількох міжнародних конкурсів.

//

Наталя Зубко стала першою музиканткою в родині. Вона з невеликого міста Надвірна Івано-Франківської області. Її тато – військовий, мама – вихователька у дитячому садку. Фортепіано Наталія вперше почула в школі, коли там вчителі запрошували дітей на навчання в музичну школу. «Прийшла додому і сказала: Мама, я хочу грати на фортепіано!», – згадує сьогодні піаністка. Навчання давалося їй легко. У старші класи перевелася до Львівської спеціалізованої музичної школи ім. Соломії Крушельницької, після якої вступила в Львівську музичну академію. Навчалася в класі Олени Пилатюк та Тетяни Слюсар, а також в Музичному університеті ім. Федеріка Шопена у Варшаві. За півроку поки тривала стипендіальна програма, встигла записати диск із творами Мальцера у складі тріо, що є дійсно рекордним строком для такого проекту.

  23 всесвітньовідомих зірки, яких ви не бачили молодими

Пройшла стажування для піаністів у Варшавському національному оперному театрі Akademia Operowa.

Дует

Познайомилися Петро та Наталя вже коли почали працювати на кафедрі спеціального фортепіано в консерваторії. Але найперше – створили подружню пару, а потім дует. На сцені у форматі дуету в чотири руки вперше виступили у 2017 році.

«Ми двоє піаністів не могли не об’єднатися в дует. Інакше і бути не могло, адже ми постійно на сцені, граємо з різними складами артистів. Настав час зробити це в дуеті», – каже Петро.

Побутує думка, що поєднувати подружнє життя та роботу не варто, але не для таких гармонійних пар, як Петро і Наталя.

«Всі робочі моменти ми переносимо до хати, все обговорюємо», – каже дружина. «Постійно маємо спільні теми до розмови, можемо обговорювати речі, які справді цікавлять нас обох», – зазначає чоловік.

«І не мусимо пояснювати один одному щось, а розуміємо з напівслова», – додає Наталя.

26 лютого Dovhan&Zubko Piano Duo відсвяткував чотириріччя. За ці роки дует мав багато виступів. Одним із найцікавіших музиканти вважають концерт, який вони грали з Академічним камерним оркестром Рівненської обласної філармонії, адже до того мали досвід виступу з оркестром лише як солісти, кожен окремо.

У 2020 році дует несподівано для себе отримав Гран-прі на міжнародному фестивалі Soul.

«Ми не планували брати в ньому участі. Одна Петрова знайома каже: “Дайте запис, я відправлю” (конкурс в умовах карантину проходив дистанційно – ред.). І за кілька днів надіслала нам результати. Це була повна несподіванка», – розповідає Наталя.

Концертну діяльність дует поєднує із викладанням в консерваторії та вихованням двох синів.

  Зеленський запросив в Україну представників світової кіногромадськості

В чотири руки

Наталя Зубко та Петро Довгань грають дуетом у чотири руки. Це доволі рідкісний в Україні вид ансамблю. Звичайно, ми не могли не запитати, що легше – грати в чотири руки, чи дуетом на двох роялях.

«Специфіка виконання відрізняється, безумовно. По-перше, коли двоє піаністів сидять кожен за своїм роялем, кожен має свій простір. В дуеті в чотири руки простір спільний. Навіть фізичні відчуття за інструментом інші, десь треба тиснутися. Багато є моментів, де у нас руки перехрещуються. Є моменти, коли я граю цю ноту, і за секунду її вже грає Петро. Це все ми відпрацьовуємо в репетиційних умовах. Ми мусимо вчитися ділити простір, як вдома, так і за інструментом. Зараз ми вже набагато менше витрачаємо часу на обговорення таких моментів, ніж раніше», – розповідає Наталя.

«Коли починали займатися, ми сперечалися. А взагалі, гра на два роялі інша. Інструменти тоді розташовують один навпроти одного, і партнери бачать один одного. Потрібен тісний візуальний контакт. А в грі в чотири руки – контакт фізичний, але ти майже не бачиш напарника», – додає Петро.

«Я тебе бачу», – перериває Наталя.

«І я тебе бачу, я не можу на тебе не дивитися», – відповідає Петро.

Секрет Шуберта

Нині в репертуарі дуету є шість готових програм, і піаністи весь час працюють над новими творами. А починалося все з Фантазії фа мінор Франца Шуберта. Це «візитна картка» дуету в чотири руки. «Фа мінорна фантазія – серед найкращих та наймелодійніших творів у чотири руки для фортепіано. Багато піаністів мріють грати її, і навіть існує її перекладення для фортепіано соло», – захоплено розповідає Наталя Зубко.

  У Вінниці бійці Нацгвардії пройшли маршем і презентували бойову техніку (фото)

«Кожна епоха має свої перлини для фортепіано в чотири руки. Але найбільше для такого складу, мабуть, написав Шуберт», – зазначає Петро Довгань.

Композитор написав сонати, увертюри, фантазії, рондо, вальси, полонези, варіації та Угорський дивертисмент – все в чотири руки.

Наталя Зубко зазначає, що Шуберт писав для такого ансамблю впродовж усього життя.

«Його вчителями були батько, який хотів, щоб Франц опанував скрипку, та старший брат, який вчив його грати на фортепіано. Перша фортепіанна фантазія написана Шубертом у 13 років, якраз для виконання з братом. У той час були популярні домашні концерти. Фортепіанні фантазії та мініатюри в чотири руки Шуберт міг виконувати з друзями у студентські роки. Остання фортепіанна фантазія Шуберта, фа мінорна, була присвячена учениці, до якої в нього були любовні почуття – графині Кароліні Естергазі. Статус не дозволяв йому в цих почуттях зізнатися. Шуберт надіслав їй ноти цього твору, коли вже не був її вчителем. Основна тема фантазії – до, до, до, до фа, до – латинкою ці ноти позначаються буквами C та F. У них композитор зашифрував їхні імена – Carolina і Franz».

На концерті 12 березня у Львівському органному залі у виконанні дуету Зубко-Довгань звучатимуть чотири фортепіанні фантазії Шуберта в чотири руки.

«Цікаво, що навіть на цих чотирьох творах можна простежити розвиток композиторського письма Шуберта. Фантазія соль мажор була написана першою. А останній твір програми – фа мінорна фантазія – була написана в останній рік життя композитора», – зауважує Наталя

Фото надані Наталею Зубко та Петром Довганем

Залишити відповідь