Державне агентство України з питань кіно видало наказ про реорганізацію «Довженко-Центру», що фактично означає ліквідацію національного кіноархіву. Про це 16 серпня повідомила прес-служба кіноархіву.
@media (max-width: 640px) {
#mobileBrandingPlace1548123 {
padding-bottom: 56.21%;
z-index: 9;
}
.simple_marketplace_news_list #mobileBranding1548123{
margin: 0!important;
}
}
«Довженко-Центр» ще 13 липня офіційно перейшов у пряме підпорядкування Держкіно України. Тепер, згідно з наказом, усі фільми з колекції та майно «Довженко-Центру» мають бути передані державній установі «Науковий центр кінематографії України», основним видом діяльності якої є «вища освіта».
За словами працівників «Довженко-Центру», установа «Науковий центр кінематографії України» з моменту свого заснування за часів Януковича у 2011 році не робила нічого, не має штату, відповідних компетенцій, сайту тощо.
«Передача колекції національного кіноархіву з високою репутацією в світі фейковій установі – величезний удар по міжнародному іміджу української влади, а в особливо під час війни, коли Україна у крові виборює власну ідентичність, має ознаки зазіхання на національну пам’ять і може вважатися підривом державності і зрадою національних інтересів», – зазначають в «Довженко-Центрі».
Також зі структури Центру мають виокремити Державне підприємство «Українська анімаційна студія», куди передадуть авторські права на українську анімацію. Окрім того у наказі про реорганізацію не згадано кіноархівну та музейну колекції «Довженко-Центру», які є частиною відповідно державного архівного та музейного фондів України та підпадають під дію окремого законодавства.
Колишній очільник кіноархіву Іван Козленко зазначив, що «до ліквідації Довженко-Центр справа йшла давно» і звинуватив у цьому скандальну очільницю Держкіно Марину Кудерчук, чиїм нав’язливим бажанням, на думку Козленка, став «демонтаж збудованої поколіннями попередніх фахівців кіносистеми». Іван Козленко звернув увагу на те, що попри те, що процес передачі Центру з-під управління МКІП до Держкіно тривав два роки, акт прийому-передачі було підписано 30 червня, а наказ про ліквідацію – вже через кілька днів, 5 серпня.
«Дуже вже кортіло якнайшвидше знищити інституцію. Наказ підписала навіть не Кудерчук, а така собі Юлія Шевчук – її заступниця, креатура люстрованого першого заступника голови Держкіно часів Януковича та конфідента тодішнього міністра Кулиняка, Сергія Сьомкіна. Пов’язана з Сьомкіним Олена Соколова й «очолювала» з моменту заснування в 2011 році “спляче” ДУ “Науковий центр кінематографії України”, якому за наказом Держкіно буде передано активи Центру. Таких ДУ в розпорядженні пана Сьомкіна, раніше – заступника голови Державної служби туризму і курортів було кілька, серед них – ДУ “Науковий центр розвитку туризму”, також (о диво!) очолюваний тією самою Оленою Соколовою», – заявив Козленко.
За його словами, ці «сплячі» ДУ були звичайними прокладками, через які кошти державного бюджету виводились під виглядом проведення «заходів».
«Свого часу об Центр зламав зуби не один міністр. Накази про його ліквідацію видавали в 2005, 2007 та 2010 роках і щоразу вони ставали чорною міткою для тих, хто їх підписував.Ліквідація архівів, джерел історичної пам’яті, особливо під час війни, – ніщо інше як диверсія в тилу власної культури. Покидьків, які цим займаються, користуючись воєнною веремією, слід таврувати як ворогів і поводитись з ними відповідно», – підсумував Іван Козленко.
Що відбувається з «Довженко-Центром»
«Довженко-Центр» – найбільший міжнародно визнаний кіноархів України, в якому зберігається понад 10 тис. найменуваньхудожніх, документальних, анімаційних українських та закордонних фільмів, понад 24 000 архівних документів з історії українського кіно, понад 400 музейних експонатів. Єдиний український представник в Міжнародній федерації кіноархівів (FIAF).
За останні роки він став відомою сучасную сінематекою, яка не просто зберігає фільми, а й займається їх популяризацією та реставрцією (зокрема одним із показових проектів є відреставрована версія фільму Олександра Довженка «Земля» у супроводі гурту «Даха Браха» та інші проекти).
Проте 25 березня 2020 року, на фоні кризик, викликаної пандемією коронавірусу, стало відомо, що Міністерство фінансів України планує скоротити фінансування культури та кіно. Того ж року було вирішено зменшити фінансування Центру втричі (до 3,3 млн грн).
28 травня «Довженко-Центр» оголосив про свою неплатонеспроможність через те, що Міністерство фінансів не підписало бюджетну програму «Державна підтримка кінематографії».
18 березня 2021 року у Івана Козленка, який очолював «Довженко-Центр» з 2014 року, закінчилась каденція. Він повідомив, що не буде подаватися на посаду директора знову. 15 квітня конкурсна комісія обрала новою головою Олену Гончарук, яка до цього була керівницею освітніх програм Музею кіно при Довженко-Центрі.
Пізніше Мінкульт звернувся до Окружного адміністративного суду Києва з проханням скасувати результати конкурсу на посаду керівника «Довженко-Центру», а також повторно заслухати одного з кандидатів на посаду – колишнього російського бізнесмена і громадянина Канади Олексія Душутіна.
У своїх заявах Олена Гончарук та колектив «Довженко-Центру» неодноразово натякали на упереджене ставлення Мінкульту – зокрема у червні 2021 року два з чотирьох корпусів центру виставили на приватизацію, що призвело б до втрати основного джерела доходу. Колектив звинуватив міністерство у намірі довести інституцію до банкрутства.
в нього ми вкладаємо душу.
Підписуйтеся, Вам сподобається.