У четвер, 19 серпня, в українському прокаті стартував фільм Дмитра Томашпольського «Сторонній». Його українська прем’єра відбулась буквально напередодні на Одеському міжнародному кінофестивалі. А до того картина понад рік мандрувала світом, побувавши на більш ніж 22-х фестивалях та отримавши там 11 нагород (серед них – найкращий науково-фантастичний фільм на Кінофестивалі незалежного кіно Вloodstained, Токіо, Японія; найкращий оригінальний сценарій на Фестивалі незалежного кіно Hollywood Blood Horror, Лос-Анджелес).
в нього ми вкладаємо душу.
Підписуйтеся, Вам сподобається.
@media (max-width: 640px) { #mobileBrandingPlace1524555 { padding-bottom: 56.21%; z-index: 9; } .simple_marketplace_news_list #mobileBranding1524555{ margin: 0!important; } }
Навіть у день виходу фільму у прокат стало відомо, що картина візьме участь у фестивалі в Сіднеї. Фільм також увійшов до топ-20 найкращих фільмів жахів 2020 року за версією британського видання The People’s Movies.
«Сторонній» поєднує у собі елементи трилера, фільму жахів, фантастики та детективу. Проте така суміш жанрів та складні сюжетні перипетії не заважають фільму бути дуже цільним та стилістично виваженим мистецьким твором. Саме так, тут немає обмовки.
Хочеться відразу сказати, що фільм може чекати доля недавнього румунського шедевра «Невдалий трах або Шалене порно», коли назва зіграла з деякими глядачами злий жарт. Тут таким може стати жанрове позиціювання стрічки. Попри детективну історію, фантастичний сюжет та непередбачуваний фінал, «Сторонній» – авторське кіно, яке, без сумніву, оцінять шанувальники стильного артвидовища. Яке при тому позбавлене холодності та відстороненості останнього.
Це фільм, який насамперед цікаво дивитись та про який не менш цікаво сперечатись.
Отже, команда синхронного плавання зникла під водою у басейні під час виступу. Пацієнтка водолікарні пропала під час хвойно-перлинної ванни. Яким чином ці справи пов’язані і яке відношення до них має лялька із живим волоссям? Це доведеться розслідувати інспектору Глуховській, у кар’єрі якої немає жодної не розкритої справи. А ще їй доведеться з’ясувати, хто вона насправді. У головних ролях – Анастасія Євтушенко, Даша Трегубова, Сергій Калантай та інші.
Фільм бавиться із глядачами, спочатку закидаючи їм детективну наживку. Потім події починають відбуватись за своєю власною логікою, закручуючись у часові петлі. А в якийсь момент вартує простоприпинити подумки підганяти сюжет, а навпаки, дозволити втягнути себе не у їх вир, а у медитативний плин часу, слідуючи за повільними діалогами героїв.
Під час обговорення на ОМКФ уважні кіномани намагалися відшукати репліки від відомих режисерів від Лінча до Бунюеля. Хоча тут більше хочеться говорити про артскладову. Ні, не про якісь конкретні картини чи художників, а про загальне наповнення візуального ряду, який сприймається як живописне полотно, що натомість має здатність перетоплюватися в різні форми та змісти.
Так, це дуже красиве кіно! Красиве кіно з цікавими образами, несподіваним розвитком сюжету та абсолютно фантастичним фіналом.
А ще звичні та не надто приємні місця, що им звикли бачити переважно у надзвичайних новинах, зняті так, що здаються чимось химерним та позаземним. І знову ж таки, неймовірно гарним.
Режисером створений абсолютно цілісний світ, дивний, стильним та самодостатній. Де працюють власні закони, прикмети та логіка. Тут свій власний час та колір. Межа між реальним та ірреальним є хиткою та перейти її так само природно як дихати. Навіть під водою.
Режисер привносить у фільм якісь зовсім незвичні якості, проте не втрачає притаманної йому в усіх попередніх роботах іронії.
Складно втриматись від спойлерів, а у цьому випадку вони є справжнім злом. Тож краще раз побачити, ніж сто прочитати. Тут це працює стовідсотково.
Наостанок наведемо лише декілька висловлювань іноземних (аж проситься «позаземних») колег, які уже встигли побачити фільм під час його мандрів фестивалями:
- «Карколомний сюжет “Стороннього” бездоганно втілено на екрані. Кожна його складова – скрупульозно підібрана. Освітлення, постановка, костюми, грим та операторська робота – усе це робить його справжнім витвором мистецтва. Сторонній” – взірець детективної історії, геть оповитої химерами й таємницями. Отож, потрібна ціла експертна група, щоб розгадати їх усіх». Кет Хагес, британський кінокритик та редактор The Hollywood News.
- «”Сторонній” – неймовірно стильний та іронічний фільм. Це справжнє свято для очей». Піп Еллвуд, редактор Editor Entertainment Focus.
- «…виважений, чудово скомпонований пазл»; «Лячність, магія, лоск, трансцендентність». Кім Ньюман, британський письменник-фантаст (серія романів Anno Dracula), сценарист, кінокритик, літературознавець, журналіст, лауреат премій Брема Стокера та Британської Асоціації Фантастів.
- «Фільм демонструє високий кінематографічний смак. Це дуже оригінальний фільм, відчувається вплив на його автора філософії Джона Локка, сюрреалістичної естетики. “Сторонній”» знаходиться у діапазоні – від езотерики до SCI-FI трилеру. Це цікавий, магічний та захоплюючий фільм». Сімоне Брака, італійський кінокритик, редактор CINEFACTS.
- «”Сторонній” – вигадлива у багатьох аспектах інтелектуальна фантастична стрічка. Її фінал зачаровує своєю зворушливістю, що разюче відрізняться від бентежливої, відстороненої тональності фільму. Як би його не порівнювали з кінокартинами Луїса Бунюеля, Ґільєрмо дель Торо, Девіда Лінча та Яна Шванкмаєра, “Сторонній” – унікальне створіння, прибулець з іншої планети». Кріс Каммінг, Nerdly.