У Мистецькій бібліотеці Львова експонують елементи архітектурних оздоб міських кам’яниць. Виставку «Фрагменти» сформували з колекції міського управління охорони історичного середовища. Деякі деталі просто викидали після ремонтів, деякі – люди знаходили вже на смітнику і приносили в управління. Походження більшості з них неможливо ідентифікувати. Виставка продовжує програму Львівського тижня скульптури.
@media (max-width: 640px) { #mobileBrandingPlace1595527 { min-height: 180px !important; z-index: 9; } .simple_marketplace_news_list #mobileBranding1595527{ margin: 0!important; } .mobile-branding-wrapper { min-height: 200px } }
«Ці фрагменти архітектури часто залишаються непомітними, одначе кожен з них є свідком своєї епохи: барокові металеві елементи оздоби, класицистичні світильники, сецесійні маскарони чи модерні таблички – за усіма цими речами стоїть своя історія», – пояснюють організатори виставки.
З тих елементів, які можна ідентифікувати, є неоготичні пінаклі з церкви Ольги і Єлизавети. Їх демонтували через аварійний стан, але вони мають повернутися на своє місце після реставрації.
Елементи пінакля з церкви Ольги і Єлизавети
Цинкова деталь, яка маскувала конструкцію даху, – з будинку на площі Ангелів – Театральної, 19. Його замінили під час реставрації.
Проте більшість експонатів з неідентифікованих місць. Щоб зрозуміти, звідки вони, треба проробити велику дослідницьку роботу. Працівниця Мистецької бібліотеки Марія Стефанишин показує кронштейн (підпору) від балкона з експресивним обличчям. Пояснює: «У модернізмі робили металеві кронштейни, а раніше їх маскували чимось красивим, ліпниною у вигляді обличчя».
Кронштейн балкона з ліпниною у вигляді обличчя
Маскарони з фасадів могли бути портретами власників цих кам’яниць. Таке колись практикували у період сецесії. Хоча представлені на виставці зразки можуть бути навіть ренесансними.
З того ж давнього XVI ст. можуть бути дерев’яні різьблені елементи – декоративна тафля, якою оздоблювали простір між ренесансними балками – вона геть знищена шашіллю.
Теракота – ймовірно виробництва фабрики Юліана Захаревича у Глинську.
Глиняна теракота (позаду) і ренесансні дерев’яні елементи
Втім, виставка дає простір для фантазії. «Це вправа на уяву, кожен фрагмент можна доуявляти на якомусь будинку», – коментує керівник Мистецької бібліотеки Ростислав Кузик.
Керівниця управління охорони історичного середовища Тетяна Балукова розповіла, що коли деталі фасаду аварійні, для безпеки їх краще замінити на копії.
«Ліпнину можна інтегрувати при реставрації. Але ті елементи, які неможливо врятувати, краще замінити копіями. Завжди є два варіанти: або цей елемент піддається порятунку, або його треба замінити на копію, а оригінал експонувати в музеї. Так ми робили на площі Ринок з фігурою Глорії. Також, зважаючи на аварійність скульптур демонтованого аттику палацу Корнякта на Ринку, 6, їх найімовірніше замінять копії», – пояснила ZAXID.NET Тетяна Балукова.
Виставку «Фрагменти» можна оглянути щодня, крім понеділка, з 11:30 до 20:00 у Мистецькій бібліотеці на вул. Шота Руставелі, 8. Також у межах Тижня скульптури відкрили виставку Володимира Семківа Kindergarten у Нацмузеї, «Пам’ять театру» у театрі Заньковецької, експериментальний проєкт «Машини/скульптури» на «Ківші» та інші.
