У вівторок, 28 січня, у Львові презентували перший в Україні культурний хаб ЮНЕСКО. Відреставроване приміщення в історичній кам’яниці в центрі Львова буде багатофункційним простором для культурних подій. Хаб відкрили за фінансової підтримки Іспанії.
@media (max-width: 640px) { #mobileBrandingPlace1602718 { min-height: 180px !important; z-index: 9; } .simple_marketplace_news_list #mobileBranding1602718{ margin: 0!important; } .mobile-branding-wrapper { min-height: 200px } }
На відкритті хабу генеральна директорка ЮНЕСКО Одрі Азуле відзначила особливу роль Львова.
«Це креативне місто, тому що воно є частиною нашої глобальної мережі, яка об’єднує креативність та творчість з усього світу. А також навчальне, тому що освіта повністю пов’язана з тим, що ми робимо в культурі. Місто спирається на неймовірну історію, його академічні традиції, позначені ключовими мислителями, філософами, відомими письменниками від Франка і Йозефа Рота до Вікторії Амеліної. Цей хаб – більше, ніж центр, це не музей, він створений для людей, які можуть скористатися ним. Дати дім культурі, освіті – це майбутнє», – наголосила Одрі Азуле.
Голова ЛОВА Максим Козицький, гендиректорка ЮНЕСКО Одрі Азуле, міністр закордонних справ, ЄС та співробітництва Іспанії Хосе Мануель Альбарес Буено, міністри культури Микола Точицький і закордонних справ Андрій Сибіга, мер Львова Андрій Садовий (фото ЛМР)
У культурному хабі площею понад 400 м2 організовуватимуть зустрічі, навчання, воркшопи для митців, конференції та виставки. На першому поверсі буде муніципальна бібліотека-цукерня з окремим входом з вулиці Нижанківського. На другому – рецепція, кімнати для коворкінгу, експозиційний зал, мультимедійна студія для аудіо- та відеозапису. Для подій із соціальною складовою приміщення та мультимедійне обладнання надаватимуть безкоштовно.
«У житті є три речі, які можна втратити назавжди, – життя, природу, історичну спадщину. І ми це розуміємо, як ніхто, в час війни, тому що агресор хоче нас знищити. І нас фізично, і нашу культуру, і нашу природу. І сьогоднішнє відкриття хабу ЮНЕСКО – це великий посил від всього цивілізованого світу, що ми є разом. Наша культура – це той міст, який об’єднує країни і міста», – зазначив міський голова Львова Андрій Садовий.
Фото ZAXID.NET з відкриття хабу
Авторка проєкту дизайнерка Оксана Шумелда наголошує, що під час відновлення інтер’єру найважливішим було зберегти історію, культуру і спадщину. Цей простір багатофункційний, має вхід і з головного входу і з вул. Нижанківського, з інклюзивним доступом і ліфтом.
«Це була велика відповідальність відновити занедбану будівлю і надати їй життя. Ми тут працювали, як на розкопках. Стеля була під армстронгом [конструкції плит для підвісних стель – ред.], стіни – зашиті гіпсокартоном, все зафарбоване. Ми почали знімати і знайшли ці чудові стелі, колони. Підлога була знищена, ми її зробили аналогічну за взірцем, який знайшли на верхніх поверхах будинку», – розповіла ZAXID.NET Оксана Шумелда.
Неоготичний будинок на вул. Князя Романа, 6 збудували у 1912 році. Вже у 1930-і роки, коли тут почало працювати радіо, приміщення перебудували. Реставраторка Ірина Гірна розповіла, що воно оформлене у суміші трьох стилів – неоготики, ар деко і сецесії. На стінах були стюки – імітація під мармур кольору слонової кістки, але в дуже поганому стані. Тому відновили лише автентичний колір, відреставрували стіни, ліпнину. Там оригінальна неоготична стеля, мармурові панелі на стінах з декорованим золотим орнаментом винограду. Вікна, двері, брами і батареї також оригінальні.
Фото ZAXID.NET відновленого інтер’єру
«Кожен фрагмент детально очистили, правильно відреставрували. Тут було багато доповнень, гіпсокартону. Це спричинило багато руйнувань. У деяких приміщеннях були три шари олійної фарби, ми їх знімали, щоб не пошкодити автентичне малювання і ліпнину. Реставратори відновлювали аварійні фрагменти стін, важливо було зберегти первісний колір», – розповіла ZAXID.NET Ірина Гірна.
На першому поверсі фахівці знайшли кілька цікавих неоготичних розписів. На початку XX ст. там працювали крамнички, кожна мала розписані стіни. У під’їзді також був цікавий декор – благородні тиньки, притаманні початку XX ст. Інтер’єр зберегли в тому стані, який тут був до радянського періоду.
Нагадаємо, на відновлення приміщення на першому та другому поверхах будинку на вул. Князя Романа, 6 іспанські донори виділили 1,7 млн євро.
