На Каннському кінофестивалі відбулась прем’єра фільму литовського режисера Мантаса Кведаравічюса «Маріуполь 2». Його включили до фестивальної програми в останній момент. Історія створення фільму трагічна та повністю вплетена у російсько-українську війну.
@media (max-width: 640px) { #mobileBrandingPlace1543095 { padding-bottom: 56.21%; z-index: 9; } .simple_marketplace_news_list #mobileBranding1543095{ margin: 0!important; } }
Ще у 2016 році режисер зняв фільм «Маріуполіс», де розповів про місто, що живе усупереч війні. Новий фільм говорить про місто, повністю занурене у війну. Проте у картині немає ані героїчних битв, ані військової звитяги. Мешканці міста прибирають уламки, сварять владу, готують їжу, плутають грішне з праведним. Вони живуть у зруйнованому місті, знайшовши прихисток у церкві євангельських християн баптистів. Там намагаються допомогти людям. Доти, доки можуть.
Коли росіяни вторглися на територію України, Мантас Кведаравічюс вирішив зняти продовження свого «Маріуполіса». Проте росіяни взяли його у полон і розстріляли. Спочатку йшлося про те, що режисер загинув, коли у його автомобіль влучила ракета.
Наречена Кведаравічюса Ганна Білоброва змогла знайти та вивезти тіло. На це їй знадобилось кілька днів. Згодом вона зробила фільм з того, що встиг зняти Мантас. Разом із редактором Мантаса Дунею Січовою вони змонтували матеріал у понометражну картину.
«Більше не було ні минулого, ні майбутнього. Це був рай у пеклі, делікатні крила метелика. Це було серцебиття життя», – так розповідають про фільм на сайті Каннського фестивалю.
Нагадаємо, 45-річного Кведаравічюса було вбито в Маріуполі у березні. За словами Ганни Білобрової, Кведаравічюс загинув, коли пішов шукати людей, які хотіли б евакуюватись із ними. Омбудсмен України Людмила Денісова 9 квітня заявила, що Кведаравічюса «взяли в полон рашисти», які потім застрелили його.
Ганна вважає, що Мантаса вбили російські військові, адже побачивши на його плечі синець від камери та вирішили, що він снайпер із Литви, цитує режисерку портал Delfi.
Фільм, що вийшов у підсумку, є хронікою, де камера виступає спостерігачем, хоча і не стороннім (насамперед не відстороненим, як, наприклад у фільмах Лозниці). Герої проживають життя перед камерою, складаючи його з уламків. Ми навіть не завжди бачимо їх обличчя, що надає картині в цілому ефект узагальнення.
Це фільм-свідчення, фільм-фіксація, де буденність війни розповідає про неї та її жертв, що відчайдушно намагаються вижити, часом більше, ніж офіційні зведення.
А тим часом фестиваль монтує свою програму так, що паралельно із першим показом фільму Кведаравічюса вібувалась прес-конференція російського режисера Кіріла Сєрєбрєннікова. Його «Дружина Чайковського» напередодні відкрила конкурсну програму фестивалю.
Фільм став єдиним російським фільмом у Каннах. Організатори залишили його, бо вважають Сєрєбрєннікова жертвою режиму Путіна (кілька років він перебував під домашнім арештом) та тому, що фільм не має державної підтримки.
Нагадаємо, що фестиваль відмовився приймати гостей та фільми, що пов’язані з Росією. А також відмовив в акредитації журналістам, що працюють або у державних медіа, або у медіа, що належать підсанкційним олігархам.
А один відомий російський критик, якому актедитацію таки дали, написав про Мантаса Кведаравічюса, що його «вбили в Україні». Хто? На це вже опозиційності забракло. Як і Сєрєбрєннікову, який перед власною прем’єрою сказав: «Ні війні!». І додав, що вірить в те, що люди культури можуть зробити щось, щоб війна припинилась та мир повернувся в Європу.
«Давайте хоча б думати, що війна колись закінчиться», – заявив режисер. «Подумати» – чудовий лайфхак для російських опозиціонерів.
«В останні місяці йде не лише війна в Україні, а й супутня битва за так звану велику російську культуру, яку нерідко пропонується позбавити як мінімум статусу великої», – подумав і висловився той самий критик. А Сєрєбрєнніков на прес-конференції енергійно та нервово протестував проти бойкоту російської культури, до якого закликають світ українці.
До слова, чимало таких культурних «скасувань» чомусь стосуються саме Чайковського. Згадаємо хоча б недавній скандал з «Іолантою» у Болоньї.
А тим часом генеральний директор фестивалю Тьєррі Фремо вийшов представити фільм «Маріуполь 2» зі значком «Fuck Putin».
От тільки ціна, яку заплатив за кіно Мантас Кведаравічюс, навряд чи вартує усіх можливих фестивальних нагород.
в нього ми вкладаємо душу.
Підписуйтеся, Вам сподобається.