На розкопках в Ольвії археологи відкрили підземний склеп, датований І століттям н.е.

Археологи Ольвійської міжнародної експедиції Інституту археології НАН України під час розкопок на некрополі відкрили нову поховальну споруду – підземний склеп, датований І століттям нашої ери.

Про це розповіла очільниця експедиції, доктор історичних наук, заступник директора Інституту археології НАН України Алла Буйських, повідомляє «Укрінформ».

@media (max-width: 640px) {
#mobileBrandingPlace1527539 {
padding-bottom: 56.21%;
z-index: 9;
}

.simple_marketplace_news_list #mobileBranding1527539{
margin: 0!important;
}
}

«Під час розкопок на ольвійському некрополі ми відкрили нову поховальну споруду – підземний склеп, конструкція якого складається з похилого дромосу (входу у вигляді видовженого вузького коридору) та трапецієподібної поховальної камери. У дромосі знайшли половину червонолакової чашечки, яка додала інформації про час поховання І століттям н.е. Зазвичай, такі поховання притаманні сарматам, які мешкали тоді в Ольвії», — зазначила Буйських.

За її словами, висота склепіння камери сягає 1 м, а стінки та підлога обмазані вапняковим розчином. Усю споруду вирізано у глиняному масиві на глибині 3–3,5 м від рівня сучасної денної поверхні. Вхід до камери було перегороджено кам’яною стінкою-закладом.

Археологи встановили, що сама поховальна споруда постраждала від пограбування, яке сталося ще у давнину. Під час розкопок вони з’ясували, що грабіжники проникли до камери невдовзі після поховання. Небіжчика, разом із супровідним поховальним інвентарем, витягли назовні – ймовірно, через щедро прикрашений одяг.

Від поховання збереглися лише залізні цвяхи з дерев’яного помосту, на який клали небіжчика, та понад сто різноманітних намистин і підвісок, якими оздобили покійного та його одяг. Це, зокрема, намистини з бурштину, сердоліку, агату, гагату, гірського кришталю й численного бісеру зі скляної пасти.

До убору також входили два мініатюрні скарабеї з пасти та халцедону і двосторонню сокиру-лабрис із бурштину.

Ольвія – стародавня держава античної доби, яка проіснувала тисячу років: з другої чверті VI століття до нашої ери до 70-х років IV століття нашої ери. Сьогодні це історико-археологічний заповідник НАН України, який знаходиться у селі Парутине Очаківського району Миколаївщини.