У повторний прокат вийшов культовий фільм володаря двох «Оскарів» Бернардо Бертолуччі «Мрійники». Покази відбудуться в межах ретроспективної серії від кінокомпанії «Артхаус Трафік».
@media (max-width: 640px) { #mobileBrandingPlace1598285 { min-height: 180px !important; z-index: 9; } .simple_marketplace_news_list #mobileBranding1598285{ margin: 0!important; } .mobile-branding-wrapper { min-height: 200px } }
Як тільки не називали цю провокативну та відверту картину. Зокрема видання IndieWire назвало його одним із найсексуальніших фільмів 21 століття. The New York Times називає його «палкою романтичною піснею про секс, кіно та дух 60-х». Проте насамперед Бертолуччі говорить про свободу.
Події фільму розгортаються у Парижі 1968 року. Американський студент за обміном знайомиться з двома молодими парижанами, братом та сестрою, та оселяється в великій паризькій квартирі. Там відбувається справжня сексуальна революція. А за вікнами вирує інша революція, Париж перекрито барикадами. Тож який вибір зроблять герої?
Фільм став дебютом для володарки Премії BAFTA, акторки Єви Ґрін («Три мушкетери: Міледі», «Дім дивних дітей міс Сапсан»). Також у фільмі зіграли Майкл Пітт («Підпільна імперія», «Я – початок») та дворазовий лауреат Премії «Сезар» Луї Ґаррель («Офіцер і шпигун», «Маленькі жінки»).
Світова прем’єра «Мрійників» відбулася на Венеційському міжнародному кінофестивалі 2003 року. Фільм отримав номінацію на премію «Ґоя» за найкращий європейський фільм, а також номінації на «Срібну стрічку» Національного синдикату кіножурналістів Італії за найкращі режисуру, роботу постановника та монтаж.
Саундтрек фільму включає пісні легендарних виконавців: Джимі Гендрікса, Боба Ділана, Дженіс Джоплін, The Doors, Едіт Піаф і Франсуази Арді.
Надзвичайне чуттєве, красиве та вільне кіно є одним із шедеврів Бертолуччі, режисера, який ще задовго до «Мрійників» увійшов до числа найпотужніших італійських режисерів.
Пора найвищої слави Бертолуччі почалася зі стрічки «Конформіст» (1970) й завершилася «Останнім імператором» (1987), хоча він знімав і до «Конформіста», і після «Останнього імператора».
У «Конформісті», дія якого відбувається у 30-40-х роках, молодий Бертолуччі побічно проєктує розчарування у травневих подіях 1968 року у Франції. За допомогою надзвичайно вишуканих художніх засобів він досліджує механізм дії тоталітарним системи на людину, глибоко проникаючу у психологію свого героя.
«Останнє танго в Парижі» (1972) – один з найбільш яскравих злетів його режисерського таланту, один з найсильніших поривів до свободи у кіно. Проголошений попередником сучасного еротичного кіно, цей фільм зруйнував останні бастіони цензури.
Не встигли подивитися фільм у кінотеатрі? Не біда! Зі SWEET.TV прем’єри приходять до кожного додому. Насолоджуйтеся найсвіжішими кіноновинками на улюбленому дивані абсолютно легально та в найкрутішому дубляжі разом з онлайн-кінотеатром SWEET.TV.
Після відходу великих майстрів італійського кіно Бертолуччі сам набув статусу патріарха. У цей період саме «Мрійники» стали однією з найбільш вдалих його робіт пізнього періоду, де уже літній Бертолуччі знову поверається у 1968 рік, рік революції і романтичних іллюзій. У рік, який став для нього як для режисера переломним.
І кіно відіграє у цій картині не останню роль, повертаючи нас до його знакових зразків. Недарма герої повторюють пробіжку Лувром з годарівської «Банди аутсайдерів».
Герої «Мрійників», утім, аж ніяк не аутсайдери. Вони скоріше герої свого часу. Вони ті, що тікають від конформізму та лицемірства. І вони прекрасні.
Прокат картини обмежений, тож він не триватиме довго. А подивитись картину на великому екрані – чудова нагода.