На 81-му Венеціанському кінофестивалі відбулись прем’єри двох українських фільмів.
@media (max-width: 640px) { #mobileBrandingPlace1593001 { min-height: 180px !important; z-index: 9; } .simple_marketplace_news_list #mobileBranding1593001{ margin: 0!important; } .mobile-branding-wrapper { min-height: 200px } }
Поза конкурсом відбулась світова прем’єра документального фільму «Пісні землі, що повільно горить» режисерки Ольги Журби. Знімальна група на червоній доріжці влаштувала акцію, що мала на меті привернути увагу до українських цивільних та військовополонених, яких утримує Росія.
Кінематографісти з’явилася на прем’єру в одязі з вишивкою, що зображує відстань від острова Лідо до восьми різних місць, де росіяни утримують українців.
«Ми хотіли нагадати про страшні умови утримання людей у місцях позбавлення волі, про нелегітимні судові справи та сфабриковані звинувачення, про тортури та смерть. Про все, що досі безкарно здійснює Росія – країна-терорист – з людьми, які взагалі не мали там опинитись», – розповіла режисерка.
Розробила вишивки українська мисткиня та дизайнерка Аліса Любомська.
«Я обрала ручну вишивку, завдяки якій кожна літера стала унікальною, а текст – ніби написаний від руки. Подібний до того, що люди пишуть у листах, що часто є чи не єдиним, хай і не певним, способом тримати звʼязок з полоненими. До того ж вишивка – це наш культурний код і такі елементи – додаткова можливість сказати, хто ми; показати, що це частина нашої культури», – цитує дизайнерку «Українська правда».
Представити фільм до Венеції прибули також кілька його героїв: артменеджерка Ганна Васик, яка у червні 2023 року стала бойовим медиком евакуаційної бригади 78-й окремого десантно-штурмового полку «Ґерць», а нині займається рекрутингом у Генеральному штабі, актор «Дикого театру» та Центру сучасного мистецтва «ДАХ» Микола Граднов-Савицький, який у 2022 році доєднався до Національної гвардії України як оператора БПЛА, у березні 2024 року отримав важкі поранення і наразі проходить протезування у Superhumans Center, бізнесмен з Маріуполя Михайло Пуришев, який у березні-квітні 2022 року допоміг виїхати з окупації тисячам українців, а зараз займається обладнанням Пунктів незламності на прифронтових територіях.
Стрічка «Пісні землі, що повільно горить» зображує життя в Україні протягом перших двох років повномасштабного вторгнення. Фільм фіксує зміни в суспільстві, яке долає шлях від паніки перших тижнів великої війни до прийняття смерті й руйнувань, які зрештою стають трагічною нормою для українців.
Фільм став другою повнометражною документальною роботою Ольги Журби. Дебютна стрічка «Назовні» була відзначена у 2022 році на Берлінському кінофестивалі з прав людини.
У секції Biennale College Cinema показали фільм Жанни Озірної «Медовий місяць» виробництва кінокомпанії Toy Cinema.
«Дуже складно святкувати прем’єру нашого фільму в той час, як з різних українських міст надходять трагічні новини після російських ракетних атак. Але водночас ми побачили зацікавленість європейської аудиторії у стрічці, а отже ми зробили нею дещо важливе – щось, що має значення. Звісно, ми сподіваємось, що фільм буде так само потрібен українському глядачу. Та поки ми вже отримали чотири запрошення на інші фестивалі в Європі, тож зараз зосередимось на них, аби якомога більше поширити “Медовий місяць” за кордоном», – зазначив Дмитро Суханов, продюсер фільму.
«Медовий місяць» – дебютний повнометражний фільм української режисерки Жанни Озірної, яка відома за короткими метрами «Зустріч», «Дорослий», «Благодать» та іншими.
Головні герої психологічної драми – пара 30-річних закоханих Тарас та Оля. Вони щойно придбали квартиру в передмісті й проводять першу ніч в ній, доки їх не будять вибухи за вікном. Почалось повномасштабне вторгнення і подружжя опиняється у пастці без електрики, води та мобільного зв’язку. Впродовж наступних днів Тарас і Оля опиняться в чорній безодні інтимності під час смертельної загрози.
«З реакції глядачів та критиків, які вже встигли написати декілька рецензій на фільм після прем’єри, я відчуваю, що ми досягли своєї цілі. Власне, наша стрічка й була задумана більше для західної аудиторії, як спосіб наблизити її до цієї війни через особисту історію таких самих людей як вони», – каже Жанна Озірна.
«На пресконференції одна з кінокритикинь жахнулась тому, як раптово може війна увірватися в щасливе життя. Ось ви обговорюєте мистецтво й політику на вечірці з друзями, а наступного дня опиняєтесь у пастці, з якої неможливо вибратися. Цього не відчувається через новини, які навпаки створюють умовно безпечну дистанцію, з якої війна виглядає дуже далекою. Наш фільм показав їм, що це не так – війна може прийти дуже швидко і несподівано», – додала режисерка.
Головні ролі у фільмі зіграли актор Роман Луцький («Безславні кріпаки», «Сторожова застава», «Відблиск») та акторка Ірина Нірша (короткометражний фільм «Маляр» та серіал «Принцип насолоди»).
Стрічка створена за підтримки La Biennale Di Venezia і повністю знімалась в Україні, у Києві на початку 2024 року. Вихід у національний прокат заплановано на 2025 рік.