Федеральний архів Німеччини передав міністру закордонних справ України Андрію Сибізі жорсткий диск із фільмами зі своєї колекції, пов’язаних з Україною. Колекція Довженко-Центру поповниться 9 новими фільмами, настарший із яких був зроблений у 1919 році.
@media (max-width: 640px) {
#mobileBrandingPlace1599852 {
min-height: 180px !important;
z-index: 9;
}
.simple_marketplace_news_list #mobileBranding1599852{
margin: 0!important;
}
.mobile-branding-wrapper {
min-height: 200px
}
}
Повернення стало результатом інтенсивної співпраці Федерального архіву з українськими кінознавцями та архівістами, під час якої ці фільми були ідентифіковані та оцифровані.
«Ми вдячні Федеральному архіву Німеччини за допомогу у відновленні наших культурних артефактів. Ці унікальні твори мистецтва та документальні кадри надають уявлення про столітню боротьбу України за незалежність, а також про радянське тоталітарне правління 1930-х та 1940-х років. Багато роботи ще треба зробити для дослідження цих та інших історичних джерел, а також деколонізації української історії», – прокоментував Андрій Сибіга.
«Війна проти України також спрямована на її культуру та інституції, які представляють ідентичність країни. Тому ми хочемо надіслати сигнал солідарності та підтримки. Фільми є особливими свідченнями культурної ідентичності країни, які архіви мають зберігати. Багата культурна спадщина України має бути також доступною широкій громадськості в цій країні», – додала Андреа Хенгер, віце-президентка Федерального архіву.
Було відібрано три повнометражні та один короткометражний фільм, дві анімаційні та три документальні стрічки. За дослідженнями, деякі з цих фільмів збереглися лише у Федеральному архіві на сучасних носіях. До них належить дитячий фільм, який вважався втраченим, «Вітаю з переходом» (1932) української режисерки Іви Григорович, однієї з небагатьох жінок-кінематографісток України 1930-х років. Фільм «Більшовицькі звірства 21 серпня 1919 року або Київські дні терору» (1919) показує неприкрашену жорстокість громадянської війни.
Список усіх фільмів (за посиланням деякі з них можна переглянути онлайн на сайті Федерального Архіву Німеччини):
- «Більшовицькі злочини 21 серпня 1919 року, або Дні київського терору» (1919), документальний
- «Тамілла» (1927), ігровий
- «Шкурник» (1929), ігровий
- «Вітаю з переходом!» (1932), інровий
- «Чванливе курча» (1936), анімація
- «Про пана Лебеденка» (1936), інровий
- «Прощання на крижині» (1938), анімація
- «У колишньому гнізді мракобісся» (1938), документальний
- «По Дніпру» (1940), документальний
«Відновлена колекція включає визначні твори, такі як роботи однієї з ранніх українських режисерок та приклади української анімації. Це важливі внески в українське кіно та його спадщину, що пропонують ширшу перспективу його історії та традицій як в Україні, так і на міжнародному рівні», – вважає Володимир Шейко, генеральний директор Українського інституту.
«Спільноти, які зазнають агресії, повинні мати голос, видимість і також мають підтримувати процеси, що визначають цивілізоване суспільство. Ми надзвичайно мотивовані тим, що, незважаючи на страшну війну, Центр Довженка веде професійну архівну та дослідницьку діяльність – завдяки великому внеску наших партнерів. Співпраця з Федеральним архівом у репатріації української кіноспадщини розпочалася задовго до війни, ще в 2014 році. Пристрасна робота українських та німецьких кінодослідників та архівістів допомогла нам заповнити прогалини в українському культурному процесі 1920-1930-х років. Ця унікальна придбана колекція дає нам відчуття єдності та нової енергії для захисту та плекання культурної ідентичності», – говорить Олена Гончарук, керівниця Національного центру Олександра Довженка.