Актуальні новини

«Останній стиль з вірою в людину»

Цей архітектурний стиль має чи не найбільше назв – ар-нуво, модерн, сецесія, югендстиль, ліберті. Він процвітав з кінця XIX ст. до Першої світової війни та ідейно зближував людину і природу. Українські архітектори привносили у цей європейський стиль національні елементи. Найвідомішими зразками українського модерну чи сецесії є будинок Полтавського музею та колишнє товариство «Дністер» у Львові. А прізвища архітекторів Івана Левинського чи автора київського будинку з химерами Владислава Городецького відомі не лише фахівцям. Цьогоріч Львів вперше офіційно приєднався до відзначення щорічних Всесвітніх днів ар-нуво, з нагоди яких Бюро спадщини організувало багато тематичних подій. ZAXID.NET побував на лекції Ірини Магдиш, авторки книжки «Aр-нуво. Стилі українського мистецтва ХХ-го століття» і законспектував основні тези.

Ірина Магдиш називає ар-нуво одним з останніх стилів, який вірив у людину. Потім ця віра пропала з вибухом Першої світової війни.

«Це була європейська утопія. Для людей, які творили цей стиль, він був повний надії, перед ними відкривалося величезне вікно в майбутнє, все було прекрасно. Будівничі вірили в природу і красу людського тіла, в технічний прогрес, на їхніх очах відбувалися фантастичні речі і їм здавалося, що це триватиме безкінечно, що цей прогрес працюватиме тільки на розвиток і на прекрасне майбутнє. Вони не задумувались про те, що той же технологічний прогрес можна використати для атомної бомби. Проєкт “людина” після Першої світової війни поставили під великий сумнів, а після Другої – всі переконалися, що цивілізацію треба сильно тримати, щоб не скотитися у прірву», – пояснює Ірина Магдиш.


Будинок з химерами у Києві (фото ZAXID.NET)

Найхарактернішими рисами архітектури ар-нуво є:

  • гнуті в’юнкі, закручені лінії, якї імітують стебло рослини;
  • флористичні і зооморфні мотиви і символи – павич, пелікан, соняшники, лілії, іриси, маки;
  • любов до асиметрії;
  • надмір орнаментики і декорування;
  • використання кераміки – майоліки і керамічної плитки.
  Фільм «Мати апостолів» став найкращим на фестивалі у Нью-Йорку

Художники і архітектори вірили, що мистецтво має поєднуватися з ремеслом і його поставили на конвеєр, виготовляючи промислово. Проте кожен об’єкт все ж був індивідуальним.

Кольорова майоліка на фасаді львівського будинку (фото ZAXID.NET)
Кольорова майоліка на фасаді львівського будинку (фото ZAXID.NET)Кольорова майоліка на фасаді львівського будинку (фото ZAXID.NET)Кольорова майоліка на фасаді львівського будинку (фото ZAXID.NET)

Натхненники і передумови ар-нуво

Ірина Магдиш розповідає, що на виникнення ар-нуво (модерну, сецесії) найбільше вплинули троє ідейників. Це Зиґмунд Фройд і його теорія психоаналізу, яка почала витягати з людей уявлення про підсвідомість, сни, приховану сексуальність. Ар-нуво дуже багато почерпнув від цієї теорії – підсвідомість і символізм, еротизм і сексуальність, міфологію та архетипи, алюзії до снів, психологічні портрети. І найважливіше – визволення форми. Творці ар-нуво заперечували класичні форми, вважали, що форма не може бути канонною. І оця в’юнка лінія, яка є насправді критерієм, визначником для ар-нуво, і є визволенням форми, пояснює авторка книжки.

Друга філософська теорія, яка сильно вплинула на цей стиль, це Фрідріх Ніцше і його книжка «Так казав Заратустра». Ар нуво почерпнув ідею надлюдини, трансцендентності, тобто чогось неприроднього, символізм, який дуже часто використовував Ніцше. Митці наголошували на індивідуалізмі надлюдини, переглядали цінності всіх попередніх класичних канонів мистецтва, шукали нової естетики. Важливими були творча особистість і експресія, візуальна метафора потойбічності.

Характерною ознакою архітектури модерну є маскарони – маски чи обличчя на фасадах, ідея яких прийшла від відлякування злих духів. Тому ці личка рідко усміхаються.


Усміхнений маскарон (фото ZAXID.NET)

Ще одна людина, яка сильно вплинула на розвиток модерну, це Чарльз Дарвін. Своєю теорією еволюції він дуже сильно підсилив інтерес до природи. Люди почали цікавитися нею, брати взірці з фауни і флори. Гербарій були обов’язковим елементом чи не в кожному домі.

  Віру Брежнєву в 20-річному віці двічі обікрали перед важливою операцією

Народженню ар-нуво сприяли нові технології: бетон, нові методи виробництва скла, ковки металу. Залізниця сприяла подорожам і запозиченню досвіду, а добробут – задоволенню людських потреб в естетиці.

«Тоді в світі відбувалося неймовірно багато цікавих речей: вийшов перший анімаційний фільм, перший політ на літаку, відкрили електроніку, винайшли кінематограф, започаткували Олімпійські ігри. Це все відбувалося одночасно, і вони жили в цьому контексті цих подій. Це була прекрасна епоха! Люди, які бачили величезний технічний прогрес в науці, в технологіях, вірили в майбутнє. І добробут в Європі насправді дуже сильно зріс. Це була епоха, де не було воєн. З’явилося багато замовлень. Раніше мистецтво замовляла Церква, а тут раптом виник запит на світську архітектуру, причому індивідуальну – не палаци, а звичайні житлові будинки. Розвиток буржуазії, промисловості, збагачення ідей і прагнення жити краще сприяли розвитку ар-нуво», – пояснює Ірина Магдиш.

Ковальство у вигляді павичів, рослинні орнаменти та розписаний алегоричний плафон на стелі Чернівецького художнього музею (фото ZAXID.NET)
Ковальство у вигляді павичів, рослинні орнаменти та розписаний алегоричний плафон на стелі Чернівецького художнього музею (фото ZAXID.NET)Ковальство у вигляді павичів, рослинні орнаменти та розписаний алегоричний плафон на стелі Чернівецького художнього музею (фото ZAXID.NET)Ковальство у вигляді павичів, рослинні орнаменти та розписаний алегоричний плафон на стелі Чернівецького художнього музею (фото ZAXID.NET)

Найяскравіші проекти модерну-сецесії в Україні

Архітектура ар-нуво була поширена по всій Україні. У тій частині, що належала до Австро-Угорської імперії, вона називалася сецесією, у підросійській Україні – модерном.

Львівські архітектори до європейського модерну додавали не тільки народну, але й карпатську стилістику. Тому цей напрям називали гуцульською сецесією. Іван Левинський, Олександр Лушпинський, Тадей Обмінський та інші фахівці спорудили навчальні та медичні заклади не тільки у Львові, а й по всій Галичині. Їхньою візитівкою є будинок товариства «Дністер», що нині слугує поліклінікою та офісами.


Будинок колишнього товариства «Дністер» (фото ZAXID.NET)

Василь Кричевський вважається творцем одного з перших архітектурних шедеврів у стилі українського модерну. Будівля Полтавського губернського земства нині є обласним краєзнавчим музеєм. Його фасад прикрашений кольоровою плиткою, а покрівля – кольоровою дахівкою. Інтер’єр багато оздоблений взорами «дерева життя», куманцями, колосками, має характерні шестигранні вікна та двері.

  7 травня — Євсєєв день: історія, традиції та прикмети свята

3D-модель Полтавського краєзнавчого музею (Pocket City AR)

У Дніпрі величезний будинок у стилі українського модерну спорудив меценат і діяч «Просвіти» Володимир Хрінников, взоруючись на козацький стиль. Він мав дуже характерні для козацьких церков бані, однак вони втрачені після війни. Цей будинок був багатофункціональним. В одному крилі був театр, а над глядацькою залою висіла величезна люстра у вигляді корабля.


Будинок Хрінникова у Дніпрі (фото 1930-х років з сайту «ДніпроКультура»)

У Вінниці зразки модерну звели за проєктами генерал-губернатора Григорія Артинова – від водонапірної вежі до готелю і житлових будинків. У Маріуполі модернову водонапірну вежу та власну віллу спроектував Віктор Нільсен.


Проєкт школи на Полтавщині 1910 року (малюнок з Вікіпедії)

Ще одним відомим полтавським архітектором модерну є Опанас Сластьон – архітектор, який першим започаткував масове будівництво типових освітянських будинків. Він спроєктував на Полтавщині і Харківщині понад 50 шкіл з модульними класами і окремими приміщеннями для бібліотеки, їдальні та інших потреб.

Радянська влада намагалася стерти національну символіку з модерністичних будівель України: високі вежі зносили, майоліку оббивали, багато оздоблені під’їзди та внутрішні інтер’єри забілювали. Втім, зараз їх потрохи відновлюють.

На титульному фото – робота 2023 року Марії Гринюк з ЛНАМ, натхненна Альсонсом Мухою (2023)

Залишити відповідь