8 серпня відбулась прем’єра пісні гурту «Мертвий Півень» «Цигарка» на вірші Майка Йогансена.
@media (max-width: 640px) {
#mobileBrandingPlace1591145 {
min-height: 180px !important;
z-index: 9;
}
.simple_marketplace_news_list #mobileBranding1591145{
margin: 0!important;
}
.mobile-branding-wrapper {
min-height: 200px
}
}
«І у віршах своїх, і в прозі, і в теоретичних статтях неуклінно старався підняти українське слово до європейського рівня. Не дбав за гроші й не дбав за славу, і не шукав дешевих ефектів», – так про себе сказав автор вірша Майк Йогансен. Також «Мертвий Півень» сховав у пісню «Цигарка» фрагмент вірша від його харківського побратима по більярду та поетичному слову Володимира Сосюри. «Ось так через сто років заспівали разом комуністичний мрійник Майк Йогансен та солдат армії УНР “петлюрівець” Володимир Сосюра», – йдеться в описі до відео.
ZAXID.NET розповідає, як поезія Розстріляного відродження набуває нового вигляду завдяки сучасній музиці.
Йогансен, Стефанович та Рильський
Йогансен, Багряний, Хвильовий, Осьмачка, Плужник, Драй-Хмара, Загул, Влизько, Семенко, Філіпович, а також Сосюра, Тичина останнім часом відкривають по-новому та все активніше звучать актуально, стають текстами рок- чи реп-композицій, кабаретовими інтерпретаціями. Вони перестали бути героями драматичних історичних розвідок та впевнено зі сторінок підручників увійшли до сучасної рок- та попкультура.
«Це символізм дуже глибокий. Розстріляне відродження зазвучало по-новому в контексті сучасних подій. Ціла генерація літераторів загинула від рук режиму, і практично через сто років від рук того ж самого режиму гинуть сучасні українські літератори. Тому ми по-новому вичитуємо цей період, глибше у нього вглядаємося. Якщо раніше усі цікавились цим періодом в загальному курсі літератури, то тепер багато митців повернулися до цієї теми як до дуже гострої. Як на мене, це дуже цікавий пласт культури і його логіка є ще й в тому, що ми зараз надихаємось їх сміливістю, їх талантом, щоб перемогти у війні. Але вони не лише дають нам силу, з ними цікаво спілкуватись, їх відновлювати, класти на музику. Ми з ними потоваришували у такий спосіб. Як на мене, вони рок-н-рольні творчі люди, максимально вільні. Можна сказати, що зараз відбувається переосмислення та перезакохування в українську поезію, її постійні відкриття та наповнення», – розповів ZAXID.NET фронтмен гурту «Мертвий Півень» Юрко Рокецький.
Майка Йогансена арештували 11 серпня 1937 року, звинуватили у тероризмі (знайомий і нашим сучасникам вирок, чи не так?), тримали в Лук’янівській в’язниці, розстріляли.
Є у «півнів» ще одна «сторічна» пісня: «Прага» на вірші волинянина Олекси Стефановича. Формально він не належить до Розстріляного відродження, жив у Празі, встиг врятуватись від Червоної армії, емігрувавши до Німеччини, а потім до США.
Є в їх репертуарі й пісня на вірші Максима Рильського «Ластівки». Він теж не був з Розстріляного відродження, хоч і провів певний час у Лук’янівській в’язниці як «контрреволюціонер». Потім Рильський з неокласиків став класиком радянської літератури.
Три сучасники, три різні, але зламані одним і тим же режимом долі, три пісні.
Сосюра, Тичина та Семенко
Останніми роками чимало українських гуртів у своїй музиці звертались до поезії Розстріляного відродження та загалом поезії цієї доби.
Якщо говорити про «не розстріляного» Сосюру, то варто нагадати, як гурт «Гайдамаки» випустив сингл та кліп «Гайдамака» на його вірш, знаний як «Комсомолець». Музиканти змінили текст вірша. Тепер замість «комсомольця» є «гайдамака».
Нагадаємо, Володимир Сосюра воював у лавах третього гайдамацького полку Армії УНР, кілька разів потрапляти в полон і до червоних, і до білих. Згодом Сосюра воював у лавах Червоної армії.
Існує гіпотеза, що вірш «Комсомолець» початково мав назву «Гайдамака», і, відповідно, був написаний з іншого боку. Тож «Гайдамаки» наполягають, що повернули тексту первісний вигляд.
«Гайдамаки» не обмежились лише Сосюрою. Гурт записав альбом «Тріумф Слова», що складається з 10 композицій на вірші Михайла Драй-Хмари, Миколи Хвильового, Євгена Плужника та інших. Першим став сингл «Ельдорадо», де використана поезія Олекси Влизька, розстріляного у 1934 комуністичною владою у Києві.
Записав альбом на вірші поетів Розстріляного відродження і львівський гурт «Пиріг і Батіг». Пісня на вірш Павла Тичини «Гаї шумлять» практично миттєво стала хітом. А ще у репертуарі гурти є пісні на вірші Євгена Плужника, Миколи Вороного, Григорія Чупринки тощо.
У концертах відомого фрік-кабаре Dakh Daughters звучить популярна і досить радісна пісня «Папіроси». Вона давно в репертуарі Dakh Daughters, її майстерно обігрує Наталія Галаневич. Не всі навіть знають, що написана вона на вірш Михайля Семенка, якого розстріляли у теперішньому Жовтневому палаці, в тюрмі НКВС у 1937 році разом з іншими письменниками.
У репертуарі Dakh Daughters також композиції на тексти Тичини та Йогансена.
«Ти [Романтика]»
Останнім часом багато галасу наробив проєкт МУР та їх музичний альбом (а фактично мюзикл) про життя письменників Розстріляного відродження. У ньому – 17 композицій, які зв’язані між собою сюжетом. Мюзикл «Ти [Романтика]» тривалістю 45 хвилин розповідає про найбуремніший період в історії української літератури, 1930-ті роки, життя у харківському будинку «Слово» відомих культурних діячів – Хвильового, Сосюри, Тичини, Курбаса, Семенка, Підмогильного, Плужника.
«Починається альбом з треків, написаних у співавторстві з київським джазовим піаністом Євгенієм Дубовиком. У них вже старий Павло Тичина (Віктор Ткаченко) отримує звинувачувальні листи від невідомого “прихильника”, який питає поета “чи не давлять медалі, ордени, які за зраду друзів вручені тобі?” Це змушує Тичину згадати минуле, друзів, літературні вечори у Коцюбинського, визвольні змагання…», – розповідають ініціатори проєкту.
Назва музичного альбому перегукується із твором Хвильового «Я (Романтика)» про події 1933 року. До проєкту долучились Сергій Жадан, «Хейтспіч», Женя Янович, NAZVA, Олена Кравець, Сергій Мартинюк.
У цьому тексті ми лише нагадали ро декілька яскравих проєктів. Ми впевнені, що ще не раз та не два писатимемо про нові пісні на вірші поетів Розстріляного відродження, адже ця епоха не лише перегукується з тим, що переживає сучасна українська культура. Доля поетів того часу застерігає. Та надихає.
На головному фото – будинок «Слово» у Харкові, де жили та де були заарештовані більшість поетів Розстріляного відродження (фото з сайту «Конструктивізм. Харків»)