У вівторок, 13 квітня 2021 року, у віці 92-х років помер актор театру імені Марії Заньковецької народний артист України Борис Мірус. Про це театр повідомив на офіційній сторінці у Facebook.
Борис Мірус народився 19 серпня 1928 року в селі Синякова Чортківського району Тернопільської області.
@media (max-width: 640px) {
#mobileBrandingPlace1517315 {
padding-bottom: 56.21%;
z-index: 9;
}
.simple_marketplace_news_list #mobileBranding1517315{
margin: 0!important;
}
}
Після закінчення у 1948 році акторської студії при театрі імені Марії Заньковецької. На його рахунку більше ніж 200 ролей в театрі та численні ролі у кіно.
Борис Мірус 10 років провів у сталінських таборах. Був заарештований у червні 1949 року, звинувачений у націоналізмі та підготовці замаху на Микиту Хрущова. Ув’язнення відбував у Воркуті.
Борис Мірус – лауреат обласної премії в галузі культури, літератури, мистецтва, журналістики та архітектури імені Бориса Романицького за акторські роботи, виконані протягом 2011-2013 років.
Ролі у театрі:
- «Пані міністрова» Бранислав Нушич – Іова;
- «Візит літньої пані» Фрідріх Дюрренматт – Дворецький;
- «Вода життя» Валерій Шевчук – Василь;
- «Державна зрада» Рей Лапіка – Запорожець;
- «Дама з камеліями» Александр Дюма-син – Граф де Жіре;
- «Ісус, син Бога живого» – Кайяфа, первосвященник;
- «Ромео і Джульєтта в кінці листопада» – Ірачек;
- «Невольник» Тарас Шевченко – Кошовий, запорожець; Перший старий козак; Козаки;
- «Сільва» – Фон Граве, посол; Шанувальники театру та гості на балу;
- «Троє товаришів» Еріх-Марія Ремарк – Блюменталь;
- «Мина Мазайло» Микола Куліш – Запорожець;
- «Назар Стодоля» – Перший староста;
- «Циліндр» – чоловіки;
- «Різдвяна ніч» – Запорожці:;
- «Украдене щастя» Іван Франко – Газди:;
- «Сватання на Гончарівці» – Кандзюба;
- «Перед заходом сонця» – Доктор Вуттке;
- «Фредерік або Бульвар злочинів» – Антуан, помічник режисера;
Вибрана фільмографія:
- «Іванна» (Каблак)
- «Здрастуй, Гнате!» (Назарчук)
- «Десятий крок» (Корчун)
- «Родина Коцюбинських» (Волох)
- «Будні карного розшуку» (Хлопов)
- «Час збирати каміння» (Потоцький)