Президент Латвії Егіл Левітс після розгляду проєкту поправок до закону про електронні ЗМІ закликав комісію Сейму з прав людини і суспільних справ внести в нього суттєві доповнення, «щоб зміцнити інформаційний простір Латвії».
Про це повідомляє канцелярія президента Латвії, що оприлюднила його звернення до парламентаріїв.
Левітс пропонує змінити закон про електронні ЗМІ так, щоб зміцнити мовлення в Латвії офіційними мовами ЄС і Європейської економічної зони, тим самим обмеживши пропорцію телевізійних програм російською мовою. На думку президента, в законі про електронні ЗМІ варто передбачити вимоги до основної пропозиції, яку своїм абонентам забезпечує постачальник послуги.
«Якщо в основну пропозицію включаються додаткові телепрограми, істотну частину (не менш як 80 відсотків) цих телепрограм мають становити такі програми, зміст яких спочатку створено в якійсь із країн Євросоюзу або Європейської економічної зони офіційними мовами цих країн», – пише Левітс у зверненні до парламентської комісії.
Сильний інформаційний простір – важливе для латвійської демократії і латвійської держави питання, підкреслюється в повідомленні Левітса. «Законодавець зобов’язаний забезпечити, щоб населенню Латвії були доступні якісні та плюралістичні телепрограми, які зміцнюють приналежність Латвії до європейського культурного простору і сприяють включенню жителів Латвії до загального дискурсу європейського інформаційного простору», – вважає глава держави.
Запропоноване доповнення до закону про електронні ЗМІ, за оцінкою Левітса, «вирішило б давно усвідомлену проблему, яку досі іншими механізмами було неможливо ефективно усунути».
Свого листа до комісії Левітс надіслав наступного дня після того, як Національна рада з електронних ЗМІ (NEPLP, НРЕЗМІ) відмовилася накладати заборону на трансляцію програм Першого Балтійського каналу (ретранслятор російського Першого каналу) в Латвії. У листопаді NEPLP заборонив компанії Baltijas mediju alianse транслювати в Латвії 9 російських каналів, справжнім вигодонабувачем яких є російський мільярдер Юрій Ковальчук, який 6 років фігурує у списку санкцій ЄС.
Крім того, на початку 2019 року в Латвії набрала чинності тримісячна заборона на ретрансляцію телеканалу «Росія РТР». Як пояснила НРЕЗМІ, заборону введено у зв’язку з розпалюванням ворожнечі та підбурюванням до війни в передачах цього телеканалу «Вечір з Володимиром Соловйовим» і «60 хвилин».
Наголошував на порушеннях у роботі телеканалу «НТВ-Мир Балтія», що діє під британською юрисдикцією, але веде мовлення в країнах Балтії, і британський медіарегулятор Ofcom. За подібні порушення в Латвії критикували і Перший Балтійський канал, і «Росію-РТР».
У зв’язку з необ’єктивністю російських ЗМІ навесні 2018 року група депутатів Сейму подала ряд поправок до закону про електронні ЗМІ, покликаних забезпечити якісне мовлення.
Як повідомлялося, у 2018 році Сейм Латвії ухвалив перехід російських шкіл на державну мову.
На початку 2019-го року міністр юстиції Естонії закликав відмовитися від проведення загального диктанту з російської мови.