З 21-27 грудня у просторі галереї «Дзиґа» триватиме Перфоманс-симпозіум. Щовечора у галереї та поблизу відбуватимуться перфоманси за участі львівських митців Володимира Топія, Марії Гоїн, групи ЗАБІГ (Андрій Гелитович, Богдан Янчук-Зухер, Ольга Чигрик), Остапа Мануляка та Володимира Кауфмана. Після кожного перформансу відбудуться обговорення та розмови про те, як існує цей вид мистецтва у нових умовах.
@media (max-width: 640px) { #mobileBrandingPlace1512255 { padding-bottom: 56.21%; z-index: 9; } .simple_marketplace_news_list #mobileBranding1512255{ margin: 0!important; } }
«Ми щороку робимо Дні мистецтва перформансу. Зараз дуже складний час і все міняється, немає жодної стабільності у роботі галерей та музеїв, тож нам доводиться викручуватись. Це не можна назвати повноцінним фестивалем, це скоріше лабораторія, симпозіум. Ми зібрали кілька перформерів, які протягом тижня будуть показувати свої перформанси. А у суботу підсумуємо свої думки про перформанс під час пандемії», – розповів ZAXID.NET куратор симпозіуму Володимир Кауфман.
//
Розпочався Перфоманс-симпозіум відкриттям спільного проекту Барбари Ле Беґек Фрідман (Франція) та Ярини Шумської (Україна) «Діалог».
Схожість у поглядах на світ, манері його розуміти та інтерпретувати стали підґрунтям для появи ідеї діалогу між двома художницями.
Закриття кордонів, а відповідно, неможливість зустрітися і співпрацювати разом у березні 2020 року створило умови для дослідження комунікації у зовсім іншому вимірі. Заплановані 10 днів резиденції у Франції, перетворилися у 100 днів діалогу: на відстані, з обмеженнями, з кордонами, проте з абсолютною щирістю. З часом відстань стала конструктивним елементом, можливістю для відкриттів. Фотофіксація цього діалогу презентована у галереї, її можна подивитись протягом усіх днів симпозіуму.
«Цей проект став результатом нашої спільної роботи. Ми з Барбарою познайомились під час спільної резиденції у Франції. Ми вирішили створити щось спільне, зустріч мала відбутись у березні, але тоді почався карантин. Ми вирішили спробувати попрацювати на відстані. Ця наша 10-денна резиденція розтягнулась на 100 днів, потім Барбара приїхала в Україну. Тепер вона немає можливості поїхати назад, тож проект затягується і маємо радість працювати разом, щось досліджувати та весь час бути у творчому діалозі», – розповіла ZAXID.NET художниця Ярина Шумська.
Чи можливий перформанс в ізоляції?
Користуючись можливістю, ми вирішили не чекати завершення симпозіуму і вже розпитали пеформерів, що відбувається з їх видом мистецтва у нових умовах.
Влодко Кауфман:
Ця несподівана ситуація у світі вплинула на багатьох художників, а особливо на перформерів, адже саме вони потребують безпосередньої участі глядачів, контакту з ними. Вже зараз видно, що різко розділяються погляди на те, чи можна робити перформанси онлайн.
Зараз перформер замислюється над тим, наскільки він може існувати сам на сам зі своєю енергією. Для кого він це робить? Я не вважаю це бідою. Думаю, що кожен перформер має сам відповісти на питання, наскільки йому потрібен глядач та наскільки він може бути чесним з собою, коли немає глядача.
Це хороша можливість для експериментів. Я бачу багато творів, які виникли під час пандемії. Перформер починає працювати «в ящик», в екран. Інша справа, що він має усвідомити, що формат змінився. Що він робить щось між перформансом та кіно. Тобто з’являється нова форма і це добре, адже розширюються межі. Інша справа, наскільки перформер усвідомлює, що це інший піджанр, де потрібно працювати по суті як кінорежисер. Тут також може бути співавторство перформера та медіа-художника.
Барбара Ле Беґек Фрідман:
Займатися мистецтвом перформансу у часи пандемії є складною задачею. Оскільки художник залежить від того, щоб бути серед людей. Нові умови повністю змінюють форму перформансу. Працювати без присутності людей складно. Для перформера є звичним весь час подорожувати, брати участь у фестивалях, весь час спілкуватись з іншими художниками. Зараз всі живі контакти заблоковані, так що все треба будувати роботу зовсім інакше, шукати нові засоби.
Ярина Шумська:
Ми звикли бачити перформанс у контакті з публікою, відчувати ту енергію, яку дає публіка. Взаємодіяти з нею. Були дні, коли було усвідомлення, що робота вдалася і ця енергія, коли маєш контакт з публікою дуже додає художнику сил. Але буває і таке, що перформанс закінчився, а ти такий як витиснений лимон, який не відчуває жодної радості. Без публіки це скоріше дослідження тої щирості, яку можеш у собі віднайти.
З цим проектом прийшло усвідомлення, що в тебе є тільки один глядач, він не побачить це наживо. Але все одно є необхідність зробити цю роботу максимально щиро.
Для мене воно стало відкриттям нового виміру контакту. І, звичайно, дослідження відеоперформенсу, що є іншим видом перформанс. З одного боку його умови нас сковують, з другого боку дають інший кут зору. Це звужене поле, яке нам всім ще треба відкривати.
Програма Перфоманс-симпозіуму
- 22 грудня, вівторок 18:00 – перфоманс: Володимир Топій
- 23 грудня, середа 18:00 – перфоманси: Марія Гоїн; Остап Мануляк
- 24 грудня, четвер 18:00 – перфоманс: група ЗАБІГ (Андрій Гелитович, Оля Чигрик, Богдан Янчук-Зухер)
- 25 грудня, п’ятниця 17:00 – перфоманс: Володимир Кауфман
- 26 грудня, субота 17:00 підсумки симпозіуму.
