Ви сидите в гарному ресторані, офіціант щойно поставив перед вами тарілку з ароматною стравою, але трохи задалеко. Рука сама тягнеться посунути її ближче. Здавалося б, дрібниця? Аж ніяк! Деякі гуру етикету стверджують, що в цей момент ви робите фатальну помилку, яка видає у вас провінціала.
Ми взяли типову статтю на цю тему, найяскравіші коментарі до неї та висновок експерта, щоб раз і назавжди з цим розібратися.
Аргументи “етикетної поліції”
Отже, в чому ж гріх? Прихильники суворих правил кажуть:
- Сервірування — це ретельно продуманий витвір мистецтва офіціанта. Рухаючи тарілку, ви ніби домальовуєте вуса «Джоконді».
- Посунути тарілку — це вторгнення у сферу відповідальності персоналу. Це майже як зайти на кухню і почати радити шефу, скільки солі додавати.
- Такий жест сигналізує про те, що вам “не вистачає” простору чи впевненості.
(adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});
Звучить настільки серйозно, що аж смішно.
Що кажуть люди
Ми зібрали найкращі коментарі, які ідеально описують всю абсурдність ситуації.
«У більшості ресторанів офіціанти навіть не в курсі, що збирають “ретельно продуману композицію”». Часто тарілку ставлять просто на вільне місце, бо йому завадили інші гості чи він поспішав.
Як влучно помітив один коментатор: «Так і уявляю собі офіціанта-пустуна, який навмисно ставить тарілки до центру столу і потішається, дивлячись, як виховані відвідувачі тягнуться до них своїми лебединими шиями».
А що ж робити, якщо незручно? Порада кликати офіціанта викликала шквал сарказму: «Представляю обличчя офіціанта, якщо його підізвати й попросити посунути тарілку. З ним трапиться когнітивний дисонанс». Або ще краще: «Прийшла я в ресторан, офіціант відійшов, а я йому вслід кричу: “Поверніться, тарілка незручно стоїть!”».
Не ускладнюйте собі життя
(adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});
Проаналізувавши подібні статті, експерти з етикету роблять висновок: це змішування суворого дипломатичного протоколу зі звичайним життям.
Чи можна рухати тарілку? ТАК
Правило “не чіпати” діє на прийомах рівня королівської вечері, де за вашою спиною стоїть лакей. У 99% ресторанів, навіть найдорожчих, головне — ваш комфорт.
Набагато більшим “порушенням” буде забруднити соусом скатертину чи власний одяг, тягнучись до їжі.
Чи кликати офіціанта, щоб посунув тарілку? НІ
У реальному житті це виглядає як зверхність або безпорадність. Ви відволікаєте зайняту людину заради дрібниці. Справжній етикет — це поважати чужий час.
А як їсти суп?
Класичне правило “рухати ложкою від себе” — британське. В континентальній Європі цілком нормально їсти “до себе”. А нахиляти тарілку, щоб доїсти залишки, МОЖНА, але тільки від себе — щоб у разі чого суп пролився на стіл, а не на вас.
То в чому ж суть?
Справжній етикет — це не про те, щоб мучити себе, сидячи в незручній позі, боячись порушити “гармонію”, про яку ніхто не здогадується. Суть етикету в тому, щоб поводитися пристойно і не заважати іншим.
(adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});
Як влучно написали в коментарях: «Люди, їжте, як вам зручно, тільки не поводьтеся, як свині, от і все».
