У прокат вийшов новий фільм Романа Перфільєва «Безславні кріпаки» із секс-символом українського кіно Романом Луцьким у ролі Тараса Шевченка. Розраховувати на те, що нам покажуть спражню біографію Кобзаря, не варто. Глядачам пропонують абсолютно вигадану, проте гостросюжетну та водночас комедійну історію. Розповідаємо докладніше.
@media (max-width: 640px) { #mobileBrandingPlace1512365 { padding-bottom: 56.21%; z-index: 9; } .simple_marketplace_news_list #mobileBranding1512365{ margin: 0!important; } }
Про що фільм?
Сюжет комедійного бойовика закручений хвацько: події розгортаються у 1844 році. Молодий Тарас Шевченко (Роман Луцький) та його кохана Марія (Катерина Слюсар) потерпають від лихого пана у кріпацтві. В той самий час, переховуючись від лютого імператора та у пошуках важливого для історії меча, в Україну потрапляє японський самурай, українець по мамі (Сергій Стрельников).
Познайомившись ближче із Тарасом, він вирішує навчити його бойовим мистецтвам. Тепер він готовий битися до останньої краплі крові. Звичайно, ворожої. Для початку їм потрібно перемогти жорстокого поміщика (Андрій Малинович), козака, що насправді грабує всіх підряд (Яків Ткаченко), наркоторговця (Ген Сето) та інших лиходіїв.
Режисер Роман Перфильєв розповідав, що ідея фільму виникла у ньому під час Революції Гідності, коли українські художники почали зображати класиків літератури у сучасних образах. Саме тоді він уявив Тараса Шевченка самураєм. Попередньо проект мав назву «Шевченко – останній самурай». Сцена бою у Японії справді є певним омажем відомому голлівудському фільму. Проте згодом назва змінилась на не менш голлівудську. Хоча із «Безславними виродками» Квентіна Тарантіно українській фільм єднає хіба звернення до альтернативної історії. Ну і напрочуд харизматичний актор у головній ролі.
//
Сценарій переміг на конкурсі патріотичного кіно і отримав фінансування від держави у розмірі 19.6 млн грн при загальному кошторисі у 24,5 млн грн. Продюсером фільму є Юрій Мінзянов, який помер у Києві у листопаді 2020 року.
Чому його варто подивитись?
Набагато більше, ніж до фільму Тарантіно, картина має стосунок до проектів Андрія Єрмоленка та Олександра Грехова. Нагадаємо, «Квантовий стрибок Тараса Шевченка» останнього викликав цілий шквал обурення, виставку нищили, скасовували та, головне, активно обговорювали.
Можливо, певне несприйняття може чекати і на цей фільм. Кобзар з катаною – видовище не для слабкодухих. Відразу скажемо: сивочолого пророка глядачі у картині не побачать. На них чекає просто карколомна суміш із кріпаків, поміщиків, самураїв, ніндзя, боїв, кохання, кітчу та акторської гри різної якості.
Важко назвати фільм досконалим. Проте спроба подивитись на Шевченка не як на пам’ятник, позбавити його непозбувної бентеги, надавши натомість героїчних рис, варта уваги. Катана та револьвери стають чудовим доповненням до тих поетичних текстів, які знаємо з дитинства. А харизма Романа Луцького стає чудовим доповненням до динамічного, хоч часом і не логічного сюжету.
Можливо, варто було б відмовитись від такої промовистої назви, яка відразу, утім, відсікає закиди у вторинності. А загалом Шевченко як привід розважитись – непогана причина піти у кіно.