Ще сто років тому не існувало ані інтернету, ані мобільного звʼязку. Тому наші предки вітали один одного зі святами особисто, а дальшу родину і друзів – листівками, які надсилали поштою. Великодні картки створювали відомі на той час художники, часто поштівки містили національну символіку та кольори, що підтримувало дух українців в умовах бездержавності. «Фотографії старого Львова» опублікували великодні листівки, які створили видатні митці в першій половині XX століття, їх видавали у Львові.
@media (max-width: 640px) { #mobileBrandingPlace1608428 { min-height: 180px !important; z-index: 9; } .simple_marketplace_news_list #mobileBranding1608428{ margin: 0!important; } .mobile-branding-wrapper { min-height: 200px } }
Синьо-жовті кольори та герб Львова. Поштівка видавництва «Сокільський базар» у Львові, 1906 рік, автор О. Островський
«Історія поштової листівки починається з 1869 року. Найбільш популярними вітальні листівки стали на межі ХІХ-ХХ століть. Більшість мальовничих українських великодніх поштівок датовані першим десятиліттям XX ст. – на цей час припадає розквіт листівки. До 1917 року великодніх листівок виготовляли втрічі більше, ніж різвяних: Великдень мав більше, величніше значення за Різдво», – пише завідувачка музейного відділу «Поштова станція» Лілія Руденко.
У підрадянській Україні листівки з національним колоритом були заборонені. Тому більшість з них до 1939 року друкувалися у Львові. Святкові листівки були особливо популярні у період міжвоєння (1920-30-і роки). Їх друкували практичні всі українські видавництва у Львові.
У пропонованій добірці – серія великодніх листівок видавництва «Русалка». Серед авторів малюнків для листівок редактор залучив найталановитіших львівських художників: Олену Кульчицьку, Антіна Манастирського, Ярослава Пстрака, Гната Колцуняка, Теодора Гриневича, січового стрільця Осипа Куриласа.
Листівки з колекції Юрія Завербного
Антін Манастирський для створення листівок використовував образ маленького козака. Святослав Гординський створював листівки з оригінальними орнаментами, насиченими рослинними та анімалістичними мотивами, геометричними формами. Листівки львівського графіка Мирона Левицького сповнені національним колоритом. До Першої світової війни у Львові видавали великодні картки за ескізами українського живописця і графіка Ярослава Пстрака.
Олена Кульчицька у листівках використовувала символи ангелів, дзвони. Її роботи прикрашені орнаментами і мають впізнавані риси стилю сецесії.
Видавництво «Русалка» на той час було одним з провідних, воно існувало у Львові від 1911 до 1939 року. Його власником був галицький журналіст і письменник Григорій Гануляк. Видавництво друкувало твори українських та іноземних класиків, репродукції картин українських митців, дитячу літературу, а також поштівки, які були дуже популярними в святковий період.
Патріотична великодня листівка
Раніше ZAXID.NET писав, як святкували Великдень українська інтелігенція, вояки УПА, Українські січові стрільці та публікував архівні світлини.
