У Центрі інтелектуального мистецтва «Меркурій» розпав роботу виставковий проєкт «Закодовані послання». У його межах представлені творчі напрацювання Анатоля Степаненка. Проєкт поєднав малярство, графіку, кіно, фото, колаж та інші медіа. Понад 80 творів глядачам представлять уперше. Особливістю стане 12-метрова анімація.
@media (max-width: 640px) { #mobileBrandingPlace1612160 { min-height: 180px !important; z-index: 9; } .simple_marketplace_news_list #mobileBranding1612160{ margin: 0!important; } .mobile-branding-wrapper { min-height: 200px } }
Творча практика автора розвивається від 1970-х років і до сьогодні. Вона охоплює живопис, фотографію, кіно, енвайронмент, інсталяцію, акційне мистецтво, роботу з архівами та природними об’єктами. Анатоль Степаненко є одним із найпомітніших і водночас найбільш недооцінених митців українського арт-простору. Тривалий час він жив і працював у Базелі (Швейцарія), взяв участь у Венеційській Бієнале в межах альтернативної програми, його роботи брали участь у IV Міжнародній трієнале графіки в Японії, виставках у Норвегії, Польщі та Нью-Йорку.
Митець пережив окупацію Ірпеня, піклувався про тварин, яких залишили господарі. Зараз він живе і працює у Львові.
Ідеєю виставки «Закодовані послання» є розкриття унікальної творчої концепції Анатоля Степаненка: «суб’єктивного дослідження простору», яку він реалізує упродовж всього життя. Він досліджує і пізнає світ, а саме простір, що його оточує, через мистецтво. Під час цього процесу Степаненко шукає, вивчає, виокремлює і поєднує смислові, візуальні та історичні нашарування. Він інтерпретує побачене/знайдене і взаємодіє з ним. Результатом стає унікальна візуальна система знаків і символів, яка є прямим відображенням внутрішнього стану і світогляду митця.
«У його творах цей «субʼєктивний простір» у різні періоди набуває різних вимірів: через зіткнення соціального та приватного, як дослідження «археологічного» в сучасному, а також у зіставлення візуального та вербального. Наскрізним у цьому є його індивідуальний погляд на дійсність», – пояснює Богдан Мисюга, куратор проєкту та артдиректор ЦІММу.
Виставка побудована за принципом мозаїки: кожен відрізок часу та умов у яких жив і живе художник провокував тематичну серію. Більшість серій мають текстовий супровід київської дослідниці творчості художника Галини Скляренко.
У 1980-х Степаненко зрежисирував кілька фільмів, зокрема художню стрічку «Місяць уповні» за мотивами новели Валерія Шевчука «Панна Сотниківна». Також він є режисером художнього фільму «Годинникар і курка» за мотивами п’єси Івана Кочерги «Майстри часу».
Анатоль Степаненко – куратор проєктів, які визначили українське мистецтво 90-х – «Косий Капонір», акції у Гнилицьких печерах біля Києва та проєкт «Києво-могилянська Академія». І це лише фрагмент його великої мистецької мапи. Його твори виставляли у Києві, Цюриху, Базелі, Кракові, Тбілісі, Лодзі, Трієрі.
Виставка триватиме до 13 липня.
Фото Катерини Сліпченко