Новини культури України

У Львові відкрили експериментальний інсталяційний проєкт «Машини/скульптури»

У межах Львівського тижня скульптури 10 жовтня відкрили спецпроєкт «Машини/скульптури». Експериментальну виставку у форматі work in progress облаштували у креативному кластері «Ківш». Там представлені роботи 12 митців посеред старих машин колишнього промислового простору – заводу «Автонавантажувач». ZAXID.NET поспілкувався з куратором та авторами.

@media (max-width: 640px) { #mobileBrandingPlace1595459 { min-height: 180px !important; z-index: 9; } .simple_marketplace_news_list #mobileBranding1595459{ margin: 0!important; } .mobile-branding-wrapper { min-height: 200px } }

«На Тижні скульптури ми завжди використовуємо різні формати – не тільки музейний чи галерейний. Експериментальний формат комунікує із зовсім іншими типами об’єктів, які стають частиною ревіталізації. Колишній завод “Автонавантажувач” – це постіндустріальний ландшафт Львова, він ідеально пасує, щоб робити сюди інтервенцію», – розповідає організатор Львівського тижня скульптури та куратор виставки Павло Гудімов.


Автори створювали свої інсталяції з металу, дерева, каменю

Виставку доповнюватимуть впродовж місяця. Роботи монтують, доварюють, кріплять мозаїку. Відвідувачі зможуть спостерігати безпосередньо на місці, як відбувається творчий процес.

«У цьому просторі найважливіший момент – це діалог минулого з сьогоденням. Минуле – це ті машини, які стояли колись на заводі. А сьогодення – це рефлексії, осмислення. Цей величезний простір ангару і заводу має за собою величезну кількість історій – а вони часто ненаписані, нерозказані. Для того, щоб їх дізнатися, іноді треба займатися такими археологічними проєктами, як зробив Сергій Якунін. Його робота – це спроба відкопати історію», – пояснює куратор.


Сергій Якунін «Нижче рівня»

Робота Сергія Якуніна «Нижче рівня» є центральною у цій експозиції. «Звідки беруться наші сумніви, бажання, дії – з дитинства і далекої пам’яті. Ми маємо осмислити це все, дослідити спочатку себе, щоб знати куди йти», – коментує свою роботу сам автор.

Осмислює минуле також інсталяція «Коріння/Корені» молодої мисткині Марти Бурган, яка зараз навчається в Лондоні і вперше показує свою роботу в Україні. Вона зазначає, що створювала композицію безпосередньо на локації і процес творчості був важливіший за результат.

«Я себе питаю, чи ці корені допомагають стільцям рости далі до неба, чи навпаки – тягнуть вниз і затримують назавжди. Коли вони стоять поруч, створюють майже якісь клітки», – зазначає Марта Бурган.


Марта Бурган і її інсталяція «Коріння/Корені»

Олег Капустяк представив металеву «Сталеву мапу міста» і дерев’яний «Каштан». Металева карта Львова з пташиного польоту складена в архітектурну конструкцію – три паралелепіпеди. Автор вже має кілька робіт на цю тему – в кераміці, пінопласті, граніті, дереві та інших матеріалах. А «Порізаний каштан» походить з двору скульптора. Олег Капустяк розповідає, що зрізане комунальниками дерево хотів використати для скульптури, але вони подрібнили його ще більше.

«Але тоді я побачив, що це те, що треба. Я йшов за каштаном, що він мені показує, що треба зняти, додавав щось своє – порізи. Почистив і побачив, як працює форма. Тут 14 скульптур в одному просторі. Це той самий каштан, але він має вже інше життя», – розповідає скульптор.


Олег Капустяк «Сталева мапа міста»

Олекса Фурдіяк підготував інсталяцію «Дихання», яка складається з шести окремих елементів. Він монтує машинні механізми, які вже є сучасною скульптурою.

«Ми з Сергієм Якуніним і Олегом Капустяком працюємо в жанрі концептуального мистецтва на противагу Fine art. Те, що ми відчуваємо, прагнемо висловити метафорично. Ми оперуємо тим, що довкола нас є, і творимо нове середовище. Ці речі вже були у використанні. Але коли речі з побуту, ужитковості вводиш в нові ситуації, вкладаєш інше значення, вони зовсім по-іншому працюють і мають інший наратив», – розповідає Олекса Фурдіяк.

Так австрійська пожежна труба зараз є своєрідним пам’ятником тим, хто нею користувався.

Мистецтво інтервенцій повністю відрізняється від тих проєктів, які є сталими, воно вчить працювати з контекстом, наголошує Павло Гудімов: «Ми маємо індустріальну, машинерну історію цього місця і сучасних художників, які наближаються до цих машин. У XX ст. машини стали вважатися скульптурою, а скульптури наблизились до машин».


В ангарі збереглися старі машини заводу

На виставці представлена також робота чеського автора Мартіна Скаліского. Тут є кілька інсталяцій Володимира Семківа, який відкрив персональну виставку в межах Тижня скульптури. Загалом – роботи 12 авторів.

На території «Ковша» і дорогою до нього на відремонтованій вулиці Шевченка також встановлені скульптури, що об’єднують вулицю і простір між собою і творять єдину вуличну галерею скульптури.

Exit mobile version