У прокат вийшов фільм «До кінця світу» («Мертві не завдають болю», The Dead Don’t Hurt). Це режисерська робота голлівудського актора Вігго Мортенсена.
@media (max-width: 640px) { #mobileBrandingPlace1594594 { min-height: 180px !important; z-index: 9; } .simple_marketplace_news_list #mobileBranding1594594{ margin: 0!important; } .mobile-branding-wrapper { min-height: 200px } }
Події стрічки розгортаються у 1860-х роках у США. Вів’єн Ле Куді вирушає у мандрівку з данським мігрантом Хольгером Ольсеном, щоб побудувати спільне життя у містечку штату Невада. Громадянська війна набирає обертів, тож чоловік вирушає на війну на боці Півночі. Вів’єн залишається сама і тепер їй потрібно вижити.
Головну жіночу роль зіграла люксембурзька акторка Вікі Кріпс, відома за ролями у фільмах «Корсет» та «Примарна нитка». Вігго Мортінсен приїхав в Україну, щоб особисто представити фільм на кінофестивалі «Миколайчук OPEN» у Чернівцях.
Вігго Мортенсен, відомий глядачеві як Араґорн з «Володаря перснів», а також за фільмами Девіда Кроненберга, зняв вестерн не лише як режисер, але і як актор, сценарист та продюсер.
Також у фільмі зіграли Соллі Маклеод («Дім Дракона»), Гаррет Діллаган («12 років рабства»), Денні Г’юстон («Авіатор») та інші.
Фільм по суті є жіночим поглядом на події, притаманні класичному вестерну: лиходій тероризує містечко і мало хто може йому протистояти.
«Я не бачив історій про звичайних жінок у цьому жанрі. Через це я вирішив самому зробити цю історію. Цікаво було дослідити життя жінки, чоловік якої пішов на війну. Подивитися на долю маленьких дівчат, чиї брати, батьки пішли на війну та що стається з ними, поки вони чекають. Я думаю, що багато людей, які подивляться цей фільм, також згадають про жінок, які під час війни тримають сім’ї та міста цілими, якоюсь мірою навіть утримують від краху все суспільство», – розповів Мортінсен.
Ми маємо фільм, де не так уже й багато пригод. У формі класичного вестерна режисер скоріше знімає психологічну драму, де героям доведеться долати непрості випробування, щоб зберегти не лише своє життя, а й власне «я».
Утім це все ж таки вестерн, і вестерн добре зроблений. Тут багато стрілянини, багато несправедливості, а людське життя не варто геть нічого.
Це міцне кіно, де усе добре допасовано та працює на результат. Він такий: маємо кіно, яке варто подивитись на великому екрані. Бо при всій свій стриманості та суворості фільм Мортінсена ще й дуже гарний. А Вікі Кріпс просто створена для своєї ролі. Злет актриси, що відбувся кілька років тому, зробив із неї одну з найцікавіших європейських актрис свого покоління.
На жаль, фільм виходить лише в обмежений прокат, тож варто встигнути.