У прокат вийшов фільм чилійського режисера Пабло Ларраїна «Марія». Він став третьою картиною режисера про легендарних жінок ХХ століття. Раніше були «Джекі» з Наталі Порман та «Спенсер» з Крістін Стюарт. У новій картині Анджеліна Джолі зіграла роль легендарної оперної співачки Марії Каллас.
@media (max-width: 640px) { #mobileBrandingPlace1598863 { min-height: 180px !important; z-index: 9; } .simple_marketplace_news_list #mobileBranding1598863{ margin: 0!important; } .mobile-branding-wrapper { min-height: 200px } }
Каллас померла 16 вересня 1977 року у своїй квартирі у Парижі від серцевого нападу. Її останньому тижню присвятив свій фільм Ларраїн. Вона втратила голос, а разом із ним – сенс життя. Каллас жила усамітнено, з економкою (Альба Рорвахер) та дворецьким (П’єрфранческо Фавіно ). Це практично той самий час, що і у фільмі Франко Дзефіреллі «Каллас назавжди», проте тут співачка виглядає зовсім зламаною, на відміну від героїні Фанні Ардан, яка бореться за свою гідність та досконалість.
Традиційно для Ларреїна у фільмі змішуються реальність та уява, розмивається межа між теперішнім та минулим, яке часом є набагато реальнішим, ніж те, що відбувається зараз. І традиційно його картина надзвичайно гарна. Ларреїн завжди уважний до деталей. І предметний світ його фільму абсолютно досконалий.
Чого не скажеш про рішення обрати на головну роль Анджеліну Джолі. Так, вона дуже старається, навіть кілька місяців опановувала оперний спів, проте її акторській палітрі явно бракує барв. Хоч ще одна номінація на «Оскар» їй практично гарантована.
Проте для вишуканої гри Ларраїна з формою, його експериментаторських рішень акторка є надто штивною. А от режисура заслуговує на безліч нагород. Так, як він бачиться з часом та простором, змушуючи паризьких перехожих співати оперні хори чи заворожуючи глядачів блуканням химерною уявою Каллас.
Його стиль емоційний та суперечливий, зворушливий та драстичний. В останню чергу усю його «жіночу» трилогію можна назвати байопіками. Тож тих, хто йде в кіно, щоб довідатись деталі біографії співачки, чекає розчарування. Ларреїн бере усього лише кілька фактів, кілька днів і наповнює їх максимально концентрованими почуттями.
У всіх трьох драмах про відомих жінок він не стільки розповідає про події з їх життя, скільки досліджує найглибші та найсильніші страхи та переживання.
Він показує своїх героїнь напрочуд вразливими, проте складними на неоднозначними.
Отже, «Марія», прем’єра якої відбулась на Венеціанському фестивалі, зараз у кінотеатрах, а принагідно нагадаємо про дві попередні картини.
«Джекі»
Jackie, 2016, у головній ролі Наталі Портман
Події у фільмі розгортаються протягом кількох днів після вбивства президента Кеннеді у листопаді 1963 року. Його дружина Жаклін намагається дати раду з проблемами, що навалились на неї: втрата чоловіка, увага ЗМІ, тиск політиків… Вона все ще не зняла залитий кров’ю президента костюм віл Chanel. І цей образ, елегантності та кривавої реальності, є своєрідним камертоном та ключем до усього фільму.
«Спенсер»
Spencer, 2021, у головній ролі Крістін Стюарт
Події фільму розгортаються впродовж трьох днів у грудні 1991 року. Британська королівська родина збирається на різдвяні вихідні у Сандрінгемському палаці. Принцеса Діана (Крістен Стюарт) має бездоганно поводитись та щиро посміхатись. Правила цієї гри вона знає добре, але нарешті наважилася їх не дотримуватись.
Окрім Крістен Стюарт, яка максимально точно скопіювала міміку та пластику своєї героїні, у фільмі знялись Джек Фартінг, Тімоті Сполл, Саллі Гокінс, Шон Гарріс та інші.