Актуальні новини

У центрі Львова запропонували створити новий рекреаційний простір

13-20 грудня у Львові провели Дні їдишу та міжкультурного діалогу. На організованих подіях обговорили збереження культурної спадщини, ревіталізації колишньої єврейської дільниці, порозуміння різних націй і культур та їхнього діалогу. Зокрема, була озвучена пропозиція облаштувати в колишній єврейській дільниці Кракідали рекреаційний простір.

@media (max-width: 640px) {
#mobileBrandingPlace1512254 {
padding-bottom: 56.21%;
z-index: 9;
}

.simple_marketplace_news_list #mobileBranding1512254{
margin: 0!important;
}
}

Кракідали — це частина Львова, до Другої світової війни населена євреями, яка починалася від теперішнього ринку «Добробут» і простягалася до площі святого Теодора. Весь цей простір, окрім забудови, був торговою дільницею. Говорячи про єврейську спадщину цієї частини міста, зараз мають на увазі все Краківське передмістя аж до колії, яка перетинає проспект Чорновола і вул. Замарстинівську. Під час зустрічей обговорили ревіталізацію цього району та збереження культурної спадщини, яка є тут.

«Кракідали сьогодні – це дільниця, яку оминають туристи, де майже не відбувається культурних подій, а водночас це практично центр міста, і Кракідалам є що показати», – зазначають організатори Днів їдишу.

Зокрема, архітектор Маркіян Коссак запропонував гармонізувати забудову та облаштувати на місці ринку «Добробут» рекреаційну зону – парк, який би гармонійно пов’язав з іншими зеленими зонами середмістя та пл. Святого Теодора.

Організатор події, представник ЛТЄК ім. Шолом Алейхема Віталій Надашкевич розповів ZAXID.NET, що зараз в цій дільниці сквери є переважно на місці знищених в часи війни синагог. Найбільший сквер на місці ринку «Добробут» міг би плавно перетікати в зелені зони на вул. Сянській та Мстислава Удатного. Сама площа Теодора теж потребує реконструкції, їй треба надати сенсу. Тут, на думку учасників дискусії, можна було б створити майданчик для масових заходів або сувенірний ринок.

  12 липня — Петра і Павла: історія, традиції та прикмети свята

презентація Маркіяна Коссака

Єдина збережена в часи війни необарокова синагога «Якоб Гланзер Шуль» –пам’ятка місцевого значення XIX століття, що розташована на вул. Вугільній, також потребує ревіталізації. У ній зараз за кошти громади тривають ремонти. Тут віднедавна почали проводити екскурсії, відбуваються святкування релігійних свят, працюють театральні студії – «Театр на Вугільній», інклюзивний театр, видається газета «Шофар», проводяться виставки. Готують сталу експозицію «Зал синагог» з макетами всіх знищених синагог Краківського передмістя та стендами з інформацією про щоденне життя Кракідалів до Другої світової.

Навесні тут облаштують лекційний зал для зустрічей, конференцій, занять, культурних подій не тільки для єврейської громади, але й представників інших культур – вірмен, поляків, німців, українців.

«Ця синагога могла б стати культурно-просвітницьким центром для європейського діалогу. Така практика будинків діалогу давно є в Європі і пропонується запровадити у Львові», – розповів Віталій Надашкевич.

Адвокат, викладач права з Канади Майк Фрайман, предки якого походить звідси, запропонував ідею розвивати туризм для іноземців в місця, звідки походить їхнє коріння. І Львів міг би стати опорним пунктом для такого генеалогічного туризму, а далі мандрівку можна продовжувати іншими містечками Галичини і України.

Дні їдишу та міжкультурного діалогу організували ЛТЄК ім. Шолом Алейхема за підтримки Українського культурного фонду за сприяння ЛМР. У ньому взяли участь близько 50 доповідачів з України, Польщі, Ізраїлю, Нідерландів, Канади та США. Для учасників форуму організували виставку, показ фільму, театральну виставу, екскурсію єврейською дільницею.

Залишити відповідь