У контексті церковного конфлікту у селі Прилбичі Львівська архієпархія Української греко-католицької церкви оприлюднила список священників, які відлучені від церкви і не мають повноважень здійснювати служіння. У списку – шестеро отців, яким заборонено служіння у різні роки. Заборона актуальна досі.
@media (max-width: 640px) { #mobileBrandingPlace1624436 { min-height: 180px !important; z-index: 9; } .simple_marketplace_news_list #mobileBranding1624436{ margin: 0!important; } .mobile-branding-wrapper { display: flex; align-items: center; aspect-ratio: 1/0.93; } }
До списку екскомунікованих священників Львівської архієпархії УГКЦ потрапили:
Василь Ковпак, 58 років, висвячений на священника у 1989 році, представник лефевристського руху, засновник і нинішній глава Священничого братства святого священномученика Йосафата.
У 2004 році кардинал Любомир Гузар оголосив отця Василя Ковпака таким що «з власної волі перестав належати до УГКЦ», його було відлучено від церкви через непослух та заборонено священнодіяння. Йшлося про те, що Василь Ковпак без благословіння церкви створив семінарію, а згодом наполягав, що служіння необхідно проводити тільки за старим обрядом.
У 2007 році трибунал Конгрегації доктрини віри у Ватикані підтвердив кару великої екскомуніки, яка була накладена на Василя Ковпака.
Священнику заборонено приймати та уділяти святі тайни, здійснювати священослужіння та користуватися привілеями церкви, він позбавлений права голосу у церковних структурах тощо.
Водночас сам Василь Ковпак не визнає відлучення від церкви та продовжує священослужіння у церкві на Рясному.
Богдан Радюк, 69 років, висвячений у 1990 році. Є послідовником руху, очолюваного Василем Ковпаком.
У 2007 році церковний трибунал Львівської архієпархії УГКЦ визнав священника Богдана Радюка винним у вчиненні злочину схизми та виніс йому кару великої екскомуніки. Аналогічно він не має права приймати та уділяти святі тайни, служити літургії та брати участь у церковних справах. Сам священник не визнає відлучення від церкви та проводить богослужіння у селі Прилбичі, де триває церковний конфлікт.
Михайло Палій, 52 роки, висвячений у 2000 році. У 2014 році отримав рескрипт апостольської столиці про диспензу від целібату (звільнення від обітниці безшлюбності) та втратив клірицький стан. Михайло Палій представляв себе як священник і без повноважень виконував функції адвоката, захищаючи позбавленого монашого стану Антонія-Григорія Планчака, йшлося в повідомленні Стрийської єпархії УГКЦ.
У 2018 році на Михайла Палія накладено кару малої екскомуніки, йому заборонено приймати пресвяту Євхаристію.
Роман Ваньо, 74 роки, висвячений у 1984 році. У 2023 році Романові Ваню з села Руда-Краковецька Яворівського району заборонено служіння «зважаючи на протиправну діяльність, зокрема свідоме нехтування законами Церкви, перебування у схизмі та небажанні повернутись до євхаристійного єднання».
Іван Кащук, 71 рік, висвячений у 1978 році. У 2018 році парох парафії святителя Миколая у селищі Краковець Яворівського району покараний карою суспензи від усіх актів священнодійства терміном на рік за служіння літургії з некатолицьким священником (його сином, православним священником), яке він продовжував попри попередження та напоумлення.
Заборону священнослужіння продовжено у 2022 році «зважаючи на протиправну діяльність, зокрема, свідоме нехтування законами Церкви, перебування у схизмі та небажанні повернутись до євхаристійного єднання».
Михайло Коваль, 62 роки, колишній чернець Згомадження найсвятішого Ізбавителя, висвячений у 1992 році. У 2020 році «єпископ» Михайло Коваль та «піддиякон» Михайло намагалися незаконно збудувати церкву у парку «Високий замок» у Львові, називали себе представниками «єдиної соборної та апостольської церкви УГКЦ».
Синкел у справах монашества Львівської архієпархії УГКЦ Юстин Бойко тоді повідомляв, що Михайло Коваль не має жодного стосунку до УГКЦ: «Це є колишній єромонах одного з монастирів, який був видалений з монастиря через порушення дисципліни, а також через певного роду психологічні відхилення».
У 2023 році УГКЦ інформувала, що Михайлові Ковалю заборонено виконувати священнослужіння чи будь яке інше завдання, а духовенству заборонено здійснювати з ним співслужіння.
