«Відкритий лист музикознавчої спільноти України» підписали 170 митців

Заклик «поставити на паузу будь-які контакти з російською культурою до завершення війни, яку Росія розв’язала проти України та її мирних мешканців», ініційований музикознавцями Києва і Львова, підтримали 170 осіб.

Серед них – не лише музикознавці, але й композитори, виконавці, діячі науки і культури з цілого світу. Зокрема, до петиції приєднався професор Віденського університету, президент Міжнародної асоціації україністів Міхаель Мозер, композитори Алла Загайкевич, Віктор Камінський, Іван Небесний, Вікторія Польова, Віктор Тиможинський, Ігор Щербаков та ін.

@media (max-width: 640px) {
#mobileBrandingPlace1540601 {
padding-bottom: 56.21%;
z-index: 9;
}

.simple_marketplace_news_list #mobileBranding1540601{
margin: 0!important;
}
}

Лист українською та англійською мовами буде надісланий до основних музичних інституцій України, Західної Європи та США. Наразі це одна із небагатьох солідаризованих позицій українських діячів щодо російської культури.

Повний текст листа:

Відкритий лист музикознавчої спільноти України до музикантів, музикознавців, діячів культури та культурних установ, громадських організацій всього світу

Культура завжди була, є і буде постійним складником життя суспільства нарівні з економікою, політикою тощо. Мистецька спадщина є важливим інструментом внутрішньої та зовнішньої культурної політики держави. У такий спосіб соціюм формулює та просуває цінності, відбувається толерування тих чи тих поглядів та ідей, запроваджуються дискусії щодо спірних позицій. Функціонування у цій системі художнього доробку завжди обумовлене його актуалізацією через невпинний науково-мистецький критичний дискурс. Нинішня ситуація не є виключенням. Сьогодні мистецькі твори сприймають та інтерпретують відповідно до тих подій, що розгортаються на наших очах.

Війна росії проти України, що розпочалася 2014 року і 24 лютого 2022 року перейшла у фазу повномасштабного вторгнення, вже змінила світ. Просто зараз відбувається беззастережна у своїй всеохопності глобальна переоцінка цінностей та світоглядних настанов. Особливо гостро вона позначилася щодо культури росії, з її сталими імперськими наративами «величі», «унікальної місії» та колонізаторським патосом спасителів та визволителів «малих народів». Цим специфічним російським «гуманізмом» просякнуто сотні творів, значна частина яких давно та стало презентує спадок світової культури. Його апріорно некритичне сприйняття впродовж тривалого часу нині потребує перегляду. Адже кожен, хто сьогодні звертається до російського художнього доробку, свідомо або позасвідомо виправдовує російську державу. Без критичної переоцінки російського культурного спадку жодні політичні та економічні санкції не спрацюють, натомість завжди залишатимуться лише половинчатим рішенням.

Ми свідомі того, що багатовимірний критичний аналіз, усвідомлення та переосмислення будь-якого явища потребують часу. Утім, всі ці процеси зможуть відбутися лише за умов, що є можливими та необхідними вже зараз. Тому ми звертаємося до всіх художніх, освітніх і наукових інституцій, музикантів і науковців з проханнями, що є для нас абсолютно беззаперечно принциповими:

1. Поставити на павзу будь-які контакти з російською культурою до завершення війни, яку росія розв’язала проти України та її мирних мешканців.

2. Взаємодію з російськими композиторами, виконавцями, науковцями, хто презентував та продовжує презентувати росію в міжнародній спільноті, продовжувати виключно за умови офіційного оприлюднення їхнього засудження політики росії щодо України та розв’язаної війни. Так, ми розуміємо міць та силу авторитарного режиму росії стосовно власних громадян, утім ціна, яку щомиті платить Україна за розв’язану аґресію, – це життя людей, серед яких і життя загиблих митців.

Окремо звертаємося до наших співвітчизників. Тих, хто продовжує пропаґувати російську культуру в Україні та світі, виконувати твори російських композиторів або брати участь у програмах, де виконуються твори російських композиторів. Як ніхто інший, ви маєте усвідомлювати неможливість подібного толерування, одним із наслідків якого є створення жертовного образу російської культури та, як наслідок, держави. Поставте російську культуру на павзу. Інакше вимагаємо ставити на павзу творчі контакти з такими нашими співвітчизниками.

Твердження, що у війні винен лише путін, має бути закреслене, адже його влада тримається на міцному фундаменті, важливими складниками якого є мистецтво та культура. Тому співпрацю з росіянами в усіх сферах, зокрема в культурній, треба припинити щонайменше до завершення війни в Україні.