Актуальні новини

Жереб, гроші та кіно

Рада з державної підтримки кінематографії оприлюднила список переможців пітчингу Держкіно. Загалом державну фінансову підтримку отримають 72 проекти.

Проте рішення ради обурило значну кількість українських кінематографістів. Головною проблемою є те, що список переможців за рішенням Ради відрізнявся від того, який рекомендували експертні комісії.

Також кінематографісти відзначають, що зі списку «вилетіли» фільми про війну на Донбасі, історичні картини та байопіки.

Хоча варто нагадати, що згідно із законом України «Про державну підтримку кінематографії в Україні» Рада може ухвалити рішення, що не збігається з оцінками членів експертних комісій.

Також проблемою учасники процесу вважають те, що правила пітчингу були змінені уже після того, як він відбувся. Уже у день оголошення результатів конкурсу Рада повідомила, що серед переможців мажуть бути «не більше двох проектів для однієї компанії (або продюсера) та не більше одного проекту на режисера. Також для ігрових фільмів широкої глядацької аудиторії умовою було обмеження бюджету до 25 мільйонів гривень, для авторських і копродукції – до 20 мільйонів гривень», – йдеться у коментарі голови Ради Андрія Дончика під час її засідання.

Відразу декілька продюсерів заявили, що якби такі умови були оприлюднені заздалегідь, то вони зовсім інакше б подавали проекти на конкурс. Очевидно, Рада мала якісь свої мотивації щодо прийняття рішень. Проте голосування відбувалось без її оприлюднення.

Нагадаємо також, що конфліктна ситуація в українському кіно розпочалася не з 14-го пітчингу, а значно раніше.

ZAXID.NET спробує хоч трохи розібратись у заплутаних справах українського кінематографа. Адже саме від сьогоднішнього рішення Ради залежить те, що усі українці зможуть подивитися в кіно завтра і чи буде що відправляти на кінофестивалі та «Оскар».

Що кажуть кінематографісти

Попри те, що у багатьох випадках думка експертних комісій та Ради з підтримки кінематографу збіглася, залишилось багато невдоволених. Головними претензіями є те, що високі бали від експертів (навіть перші місця у рейтингу) не стали гарантією отримання держпідтримки. Також обмеження були введені уже після проведення пітчингу. Хоча члени Ради на своєму засіданні пояснили їх бажанням запустити якомога більше проектів.

Багато говорять й про те, що скорочення торкнулись насамперед фільмів про війну та байопіків про видатних українців. По суті серед фільмів на військову тему кошти отримає «Мирний 21» Ахтема Сеітаблаєва. У різних категоріях не отримали фінансування фільми про Квітку Цісик, Лесю Українку, Олену Телігу, Ольгу Харлан, Катерина Білокур, Миколу Амосова.

Проте, пам’ятаючи деякі зняті фільми про видатні українські історичні постаті, немає впевненості, що проекти варто підтримати тільки через тему.

Розбираємось у суті претензій. Нагадаємо, що Держкіно мало намір провести чотири пітчинги. Проте 13-й пітчинг відбувся в червні для фільмів-дебютів. Усі решта категорій були об’єднані через скорочення фінансування.

Згідно з законом презентації кінопроектів оцінюють члени експертних комісій, яких обрали жеребкуванням (для кожної категорії обиралась окрема комісія). Експерти виставляють бали, на основі яких формується рейтинг. Проте остаточно перелік переможців затверджують члени Ради з державної підтримки кінематографії.

«Рішення Ради з підтримки кінематографії при Держкіно, як на мене, вбиває останній кілок в систему кінопідтримки, з такими труднощами розроблювану останні 5 років, й так наполегливо руйновану новою головою Держкіно Кудерчук впродовж останнього року… Рада без достатніх обґрунтувань переглянула результати пітчингів, підтримавши проекти, що програли й не підтримавши ті, що були визнані експертами найкращими. Умови державної підтримки знову змінено не на старті пітчингової кампанії, а в процесі визначення переможців. Чи варто говорити, що якби умови були оголошені на початку проведення пітчингу, констеляція проектів у фіналі була б зовсім інша. Це рішення заперечує змагальність, дискредитує конкурсну систему й позбавляє її будь-якого сенсу. Щобільше – воно є дискримінаційним: обмеження бюджетів на кіновиробництво 20 та 25 млн. грн в різних категоріях, замість, наприклад пропорційного зменшення кошторисів усіх проектів-переможців, ставить учасників в нерівні умови. Але найголовніше – те, що майже неможливо виправити – воно руйнує довіру сектору до влади та Ради, та сіє розбрат всередині кіноспільноти», – вважає директор «Довженко-центру» Іван Козленко.

  Дантес розповів чи планують вони дітей з Надею Дорофєєвою

«Два роки поспіль не проходять проекти, які ми планували знімати в копродукції з європейськими колегами. А, на мій погляд, якщо не співпраця з кінодержавами, які вміють і, поки що, хочуть знімати з Україною спільні кінопроекти, то ми з нашою освітою і фінансуванням залишимося хутором зі своїми домашніми радощами», – наголосила акторка Римма Зюбіна.

До голови Держкіно Марини Кудерчук звернувся письменник та сценарист Віталій Капранов. Він вимагає виключити його зі складу експертів Держкіно. Причиною він називає те, що «думка експертів не береться до уваги при ухваленні рішень, а переможців визначають у ручному режимі при зустрічі Ради з міністром. В таких умовах експерти слугують хіба що прикриттям для зовсім інших механізмів».

Причини та наслідки

Попри те, що хвилю обурення викликало рішення Ради саме після 14-го пітчингу, проблеми почались не тепер. Рівно рік тому, у жовтні 2019 року Рада з державної підтримки кінематографа переглянула своє рішення щодо переможців 11-го конкурсу кінопроектів, який проходив у липні того ж року. Вона зробила це у відповідь на лист тодішнього міністра культури, молоді та спорту Володимира Бородянського. У листі чиновник вимагав переглянути результати пітчингу. Активно підтримував його у цих вимогах тодішній голова профільного комітету Верховної Ради та теперішній міністр культури Олександр Ткаченко.

Рада зменшила кількість картин, які можуть отримати держфінансування зі 101 до 46 проектів. Головною мотивацією було те, що Рада розпорядилась бюджетом на кілька років наперед, а мала б керуватись лише річними сумами (попри пояснення, що фільм може зніматись декілька років, тож кошти на обрані проекти виділятимуться поступово). Проте уже зараз очевидно, що підтримані цьогоріч 72 проекти не вкладуться у річний бюджет.

Тоді кінематографісти зреагували на те, що Рада по суті перестала бути незалежною, досить мляво. Лише поодинокі голоси попереджали, що це стане початком кінця системи, яка була побудована великими зусиллями та, хоч і не безпомилково, але успішно запрацювала (маємо, зокрема, українське кіно чи не на всіх найбільших кінофестивалях світу та регулярні українські прем’єри у кінотеатрах).

Потім був конкурс на голову Держкіно, де у непрозорий та дивний спосіб перемогла Марина Кудерчук.

Кінематографічна спільнота обмежились листами, на які не отримала відповіді.

«Якби кінотусовка спромоглась створити свого роду гільдію, що захищала б цехові інтереси й рішення котрої поширювалися б на всіх учасників без огляду на їхні приватні інтереси, вона могла б захистити сектор. На жаль, цього не сталося у 2015 році й тим більше цього не може статися зараз. Тож єдине, що залишається – спостерігати з боку за тим, як демонтується з таким трудом вибудовувана система прозорої державної підтримки, яка наближала нас до цивілізованих країн», – вважає Іван Козленко.

Також явно існує проблема із категоріями пітчингу. Уже традиційно викликає найбільше запитань категорія «кіно для широкої глядацької аудиторії» (читай «касове кіно»).

Якщо ми говоримо про кіно, що має приносити прибуток, то логічним виглядає те, що Рада підтримала «Скажене весілля», а не «Наших котиків» (бокс-офіс говорить сам за себе).

  Левон Огірочник (Левон Конопляник) 5 червня: історія, традиції та прикмети свята

Проте проблема, виглядає в іншому: чому держава має підтримувати чийсь бізнес? Чому кіно, яке має суто розважальну функцію, має фінансуватись коштом платників податків фактично двічі?

Щоб проблема стала зрозумілішою, спробуємо уявити, що Оля Полякова, чи Потап, чи Дзідзьо вимагають від Мінкульту чи УКФ гроші на свої музичні проекти. Виглядає абсурдом. Проте на кіно той самий Дзідзьо, наприклад, отримує фінансування без проблем.

Ситуація з українським кінопрокатом влаштована таким чином, що повністю окупитися в Україні можуть тільки малобюджетні фільми для так званого масового глядача. Але чи не вартує державним установам займатись фінансуванням кіно, яке може презентувати державу у світі та працювати на її престиж як мінімум? Зауважимо, що коли Рада приймала фінансові обмеження, то кіно, що теоретично мало би заробляти само на себе може отримати до 25 млн. А от кіно авторське (фестивальне, освітнє, патріотичне тощо) – лише до 20 млн. Незрозуміла логіка.

Також сюди ж можна докинути й фінансування телесеріалів.

Проблематичним також виглядає призначення експертів шляхом жеребкування. Тобто не завжди експерт оцінює ту категорію, в якій, власне, і є експертом. Така система більше нагадує лотерею.

«Окрім того – кілька експертів говорять про те, що їм телефонували і “просили” за певні проекти», – написав у своєму Facebook продюсер Ігор Савиченко.

«У короткостроковій перспективі маємо зменшення кількості цікавих фільмів … У середньостроковій перспективі зниження зацікавленості закордонних партнерів у співпраці з українськими продюсерами… У довгостроковій перспективі – перехід на чужий контент, у нашому випадку мовно близький, тобто російський», – прогнозує він.

Скандал триває, а ми тим часом підготуємо перелік тих проектів, за які щиро тішимося та на які сподіваємося, а також тих, за якими нам дуже і дуже шкода. Наразі – повний список переможців.

Переможці. Хто вони?

Перелік переможців конкурсу затвердили члени Ради з державної підтримки кінематографії на своєму засіданні 6 жовтня. У 14-му пітчингу брали участь 337 фільмів та серіалів у 13-ти категоріях. У трьох категоріях переможців не виявлено.

Тож подаємо перелік переможців пітчингу. У дужках вказано місце проекту у рейтингу експертних рад.

Неігрові фільми національні

Гранична межа державної підтримки – 2 млн грн.

  • «І кожна річка», реж.: Оксана Моргунець-Ісаєнко (2)
  • «Іван і Марта», реж.: Сергій Буковський (3)
  • «Їй було 33», реж.: Марина Польшина (4)
  • «Швидка на периферії», реж.: Гришко Дмитро (5)
  • «Деміург», реж.: Ольга Семак (9)
  • «Плай», реж.: Єва Джишиашвілі(10)
  • «Щоденник нареченої Христа», реж.: Марта Смеречинська (11)
  • «Миротворець. Перша місія» (при збільшенні хронометражу до 70 хв), реж.: Валентина Охлопкова (12)
  • «Бартка», реж.: Володимир Бакум (14)
  • «Побачити небо», реж.: Олег Чорний (15)
  • «Зовсім не страшний фільм», реж.: Єлизавета Стрій (19)
  • «То моє море», реж.: Надія Парфан (20)
  • «В повітрі», реж.: Оксана Сигарева (31)
  • «Вантажівка», реж.: В’ячеслав Мерзлікін (32)
  • «Велике коло», реж.: Артем Сурін (33)
  • «Марія», реж.: Марія Яремчук (34)
  • «Блаженний», реж.: Андрій Лисецький (42)
  • «Людина волі», реж.: Валентин Дігтяренко (47)
  • «Одного Всесвіту мало. Іван Марчук», реж.: Яніна Кучер (48)
  • «Фанати», реж.: Олесандр Брагін (49)
  • «Євродонбас», реж.: Корній Грицюк (52)
  • «Національна команда» (при збільшенні хронометражну до 70 хв), реж.: Володимир Мула (58)

Загалом було подано у цій категорії 121 проект. Найбільше балів (44,14) згідно із рішенням експертів отримав фільм «Донбаський синдром» Оксани Малашенкової. Державного фінансування він не отримає.

Неігрові фільми спільного виробництва

  • «Будинок зі скалок», реж.: Сімон Леренґ Вільмонт (1)
  • «Найс лейдіз», реж.: Марія Пономарьова (2)
  • «Крихка пам’ять», реж.: Ігор Іванько (3)
  • «Гелій Снєгірьов, або Тінь воїна», реж.: Андрій Загданський (5)
  • «Висота», реж.: Максим Руденко (6)
  • «Навмисна брехня», реж.: Олексій Радинський (7)
  • «Міфи. Хроніки третьої світової», реж.: (8).
  Премію імені Василя Стуса вручать 28 серпня

У цій категорії, де було подано 12 фільмів, рішення членів Ради та експертів повністю збіглися.

Неігрові телесеріали

  • «Чорнобиль», реж.: Тарас Ткаченко, Аріане Рікер (1)
  • «Талісмани Романа», реж.: Данило Сирих (3).

Загалом було подано 5 проектів.

Анімаційні короткометражні фільми

  • «Жужа годує вітер», реж.: Анатолій Лавренішин (1)
  • «Сад переїхав», реж.: Катерина Возниця (2)
  • «Про моряка», реж.: Степан Коваль (11)
  • «Тигр блукає поруч», реж.: Анастасія Фалілеєва (15)

Загалом було подано 30 проектів.

Анімаційні повнометражні фільми (авторські)

Переможців немає. Єдиним проектом, поданим у цій категорії, був «План Мадагаскар» Івана Орленка. Він отримав від експертів 38,43 бали.

Анімаційні повнометражні фільми (для широкої глядацької аудиторії)

Переможців немає. У цій категорії було подано проектів. Найбільше балів (41,29) набрав фільм Давід Бісбано «Далія і Червона Книга».

Анімаційні телесеріали

  • «Чорна чорна курка», реж.: Наталка Гайда (1)
  • «Волохатий блог. Другий сезон», реж.: Роман Полотнянко (2)

У цій категорії змагалось 7 проектів і думка експертів та членів Ради також збіглися.

Ігрові повнометражні національні (для широкої глядацької аудиторії)

Гранична межа державної підтримки – 25 млн грн

  • «Смак свободи», реж.: Олександр Березань (2)
  • «Мирний 21», реж.: Ахтем Сеітаблаєв (5)
  • «Де гроші?», реж.: Михайла Хоми (6)
  • «Дон Жуан із Жашкова», реж.: Віктор Буток (7)
  • «Сім бажань», реж.: Дмитро Шмурак (10)
  • «Скажене весілля 3», реж.: Любомир Левицький (14)
  • «Ольга», реж.: Клей Штауб (15)
  • «Сусідка», реж.: Наталя Пасеницька (16)
  • «Батько», реж.: Олег Масленников (21)

Загалом було подано 49 проектів. Перше місце отримав проект Володимира Тихого «Наші котики 2. Таємниці жіночого монастиря» (42,29). Проте фільм не отримав державного фінансування.

Ігрові повнометражні фільми художньої та культурної значущості (авторські), національні

Гранична межа державної підтримки – 20 млн грн

  • «В зеніті», реж.: Ігор Стеколенко (1)
  • «Редакція», реж.: Роман Бондарчук (2)
  • «Сірі бджоли», реж.: Дмитро Мойсеєв (3)
  • «Демони», реж.: Наталка Ворожбит (4)
  • «Ти – космос», реж.: Павло Остріков (5)
  • «Дім за склом», реж.: Тарас Дронь (6)
  • «Антропоцен», реж.: Мирослав Слабошпицький (7)
  • «Свято хризантем», реж.: Семен Мозговий (8)
  • «Три місяці до зими», реж.: Станiслав Гуренко (9)
  • «Сашенька», реж.: Олександр Жовна (11)
  • «Малевич», реж.: Дарія Онищенко (14)

Загалом подавалось 46 проектів.

Ігрові повнометражні для дитячої аудиторії

Переможців немає. Було подано 10 проектів. Найбільше балів (42,29) зібрав фільм Тетяни Ходаківської «Фокстер повертається».

Ігрові повнометражні фільми спільного виробництва (мажоритарна копродукція)

  • Гранична межа державної підтримки – 20 млн грн.
  • «Люксимбург, Люксимбург», реж.: Антоніо Лукіч (1)
  • «Близнюки», реж.: Єва Нейман (5)
  • «Її б звали Марта», реж.: Дарина Трегубова (7)
  • «Киснева станція», реж.: Іван Тимченко (12)

Було подано 21 проект.

Ігрові повнометражні фільми спільного виробництва (міноритарна копродукція)

  • «Тривала втеча», реж.: Андреа Маньяні (1)
  • «Ерік. Кам’яне серце», реж.: Ільмар Рааг (2)
  • «Утопія», реж.: Юрій Речинський (5)
  • «ШТТЛ», реж.: Адрієн Волтер (6)
  • «Заморожене добро», реж.: Анна Малішевська (8)
  • «Морок», реж.: Максим Ксьонда (10)
  • «Край ріки», реж.: Васил Барков (12)
  • «Вчитель», реж.: Філіп Байон (14) (за умови скорочення очікуваної суми до 9 млн грн)

Загалом у цій категорії на держфінансування претендувало 19 проектів.

Ігрові телесеріали

  • «Кава з кардамоном», реж.: Марина Степанська (1)
  • «Переслідуючи вогонь», реж.: Денис Тарасов (2)
  • «Серце лева», реж.: Анатолій Матешко (3)

Тут отримати державні кошти прагнуло 9 проектів.

Залишити відповідь