Смужка життя в океані

0634
Смужка життя в океані

Репертуар мікросцени Київської академічної майстерні театрального мистецтва «Сузір’я» нещодавно поповнився виставою «Віслюк повинен бути худим», яку поставила молода режисерка Валерія Федотова за повістю російського письменника і емігранта Сергія Довлатова (1941 – 1990).

Як стверджують критики, художня думка Сергія Довлатова досить проста та шляхетна: розповісти, як дивно живуть люди – то сумно сміючись, то смішно сумуючи. В його книгах немає праведників, тому що в них немає і лиходіїв. Письменник знав, що і пекло, і рай всередині нас самих. Більшість героїв творів Довлатова самотні люди, які знаходяться у постійному та безперервному пошуку Дому, який вони втратили, або й ніколи не мали.

Свою повість «Віслюк повинен бути худим», письменник назвав «філософською ахінеєю». За сюжетом американця Джона Сміта засилають у Радянський Союз для ведення диверсійної діяльності. Тут він знайомиться з Тамбовським вовком, якого бере у свої помічники. Однак, як часто буває в житті, кохання приходить тоді, коли його найменше чекаєш. Закохався і Джон Сміт у дівчину Надю. Відтоді почалося нове життя. Джон навіть хотів здатися у КДБ, однак його не захотіли заарештовувати.

Звичайно, не можна всерйоз сприймати все, про що написано в повісті, а потім поставлено на сцені. Сюжет досить іронічний. До певної міри це сатира на радянську дійсність, проте сатира не їдка, а з елементами доброго гумору.

Однак у виставі, що на перший погляд може здатися доволі простою, насправді підіймаються досить серйозні питання. «Не потрібно ховатися від щастя, адже життя коротке, позаду океан народження, попереду – океан смерті, а наше життя лише вузька смужка суші між ними». А це значить, що потрібно жити сьогодні і зараз, цінувати кожну мить життя, адже воно неповторне. Саме так діяв головний герой п’єси, і це допомогло йому знайти справжнє щастя у своєму житті.

Відчувається, що молоді актори Олексій Сугак (Джон Сміт) та Анна Михайличенко (Надя) з теплотою ставляться до своїх персонажів, вкладають в них частку своєї душі. Ця симпатія передається і глядачеві. Досить колоритним вийшов образ Тамбовського вовка, який створив Костянтин Темляк. Також Костянтин встигає грати американського генерала та директора хімчистки.

Звичні декорації заміняє шкільна дошка. На ній з’являються малюнки, які допомагають зрозуміти логіку дій і вчинків персонажів. Слова героїв доповнюють їхні рухи.

Нова вистава Київської академічної майстерні театрального мистецтва «Сузір’я» засвідчила, що український театр активно розвивається, з’являються нові цікаві актори та самобутні режисери. Звичайно, їхні перші роботи ще далекі від досконалості, але творчі пошуки знаходять відгук у вимогливої столичної публіки. Ці роботи приємно вражають непідробною щирістю та тонким розумінням внутрішнього світу людини. Залишається побажати творцям вистави «Віслюк повинен бути худим», творчого натхнення і нових цікавих робіт.

Едуард Овчаренко
Фото з сайту Київської академічної майстерні театрального мистецтва «Сузір’я»



Попередня публікація розділу Кохання – це відчуття польоту
Наступна публікація розділу Вхід вільний

Маєте запитання?

Запитуєте - відповідаємо. Напишіть тут Ваше запитання і ми радо поінформуємо Вас про те, що Вас цікавить!

Введіть цифри, які зображені на малюнку

code

Коментарі

До цієї публікації коментарів немає...

Написати коментар