Театр починається з вішалки…

01409
Театр починається з вішалки…

«Клеїли дурня» на сцені міського будинку культури у мальовничому містечку Сміла, що на Черкащині. Адже там, як і по всій Україні, відзначали День сміху.

Цього надзвичайно сонячного дня аматорський театр «Перевесло» ніби звітував перед смілянами про свою творчість. Адже за п’ять із хвостиком років роботи у репертуарі колективу – «Вечори на хуторі поблизу Диканьки» Миколи Гоголя, «Сватання на Гончарівці» Григорія Квітки-Основ’яненка, «Казка про Федота-Стрільця» Леоніда Філатова, «На перші гулі» Степана Васильченка, «По-модньому» Михайла Старицького та моновистава за текстами Ліни Костенко. Тож найцікавіші уривки з цих постановок представили глядачу. «Театральний бум» розбавляли виступи місцевих колективів, які того вечора чарівно співали й танцювали.

«Для мене театр починається з вішалки», – розпочали гумористичний концерт актори театру. Кожен із учасників розповів, за що любить свій колектив і театр загалом.

Аматори-волонтери

Коли розпочались військові дії в Україні, не дивлячись на те, що без стабільного фінансування театру важко, актори долучились до благодійної ініціативи. Тож усі кошти, виручені з вистави «Казка про Федота-Стрільця», переказували на потреби українським бійцям, а це не багато, не мало – 10 тисяч гривень. Така позиція акторів очікувана, адже учасники колективу – однодумці не лише на сцені, а й у любові до України. До прикладу, режисер театру Любов Терещенко захопилась волонтерською діяльністю ще у період Майдану. Коли ж розпочалась АТО, пані Люба жила за графіком: вдень – робота, увечері – репетиція, вночі – шиття спальників, розгрузок та наметів…

Проти вітру

Попри те, що театрали не мають постійної фінансової підтримки, – у них добре виходить працювати на результат. Наприкінці червня минулого року з виставою «Казка про Федота-Стрільця» взяли участь у Всеукраїнському фестивалі аматорських театрів «Від Гіппаніса до Борисфена» та вибороли третє місце. Цього ж року театр «Перевесло» зайняв перше місце на обласному огляді-конкурсі театральних колективів «З Україною в серці», де представили літературно-музичну композицію «Божевільний геній». Учасники театру – це люди різні за віком і професією, які не уявляють свого життя без сцени. Віктор Хільченко, Юлія Воркут, В’ячеслав Поліщук, Лариса Матвеєнко, Олег Довгий, Анна Ярошенко, Володимир Черненко, Тетяна Щербина, Марина Даниленко, Ольга Тучинська, Ігор Коваленко, Аліна Колесник – далеко не повний список аматорів смілянської сцени, які протягом довгих років прославляють цей край.

Справжні ентузіасти

Актори театру «Перевесло» беруть участь у всіх міських заходах. Вони ніколи не бояться відкривати нові горизонти. Так, без особливої фізичної підготовки, на День міста представили «алею живих скульптур». Натомість, здивовані живими статуями, містяни подумали, що то якісь чужі актори до них приїхали. От і питання постає: чи то занадто хороший грим, чи то, на власний сором, досі не знають в обличчя своїх акторів…

Сміхотворець України

Найстаршому учаснику театру Вікторові Хільченку – 68. З першого класу він на сцені. І чим тільки не займався впродовж життя: танцював, співав у хорі…Сцена для Віктора Петровича – це життя. Окрім того, що він є одним із найактивніших учасників театру, – читає гумор. Звання «Сміхотворець України» колись присвоїли на черговому фестивалі «Вишневі усмішки». Так, із усмішкою в серці і на вустах, у легких кросівках, спішить актор на репетицію до театру. Хто б міг подумати, що цей фантастичний чоловік 52 роки пропрацював слюсарем-складальником електричних машин. Тепер, хоч і на пенсії, – продовжує займатися самодіяльністю, без якої не уявляє свого життя. «Якась фантастична сила тягне мене в театр. Якщо я знаю, що сьогодні репетиція, то значить, що і на городі потрібно попрацювати, і все зробити, щоб швидше поїхати до театру. У театрі ділимо ми й успіхи, і невдачі. А найбільше досягнення – сміх, гарний настрій та оплески глядачів», – розповів Віктор Петрович.

Еліта театру

«Якщо в місті немає театру – це не місто, а село. Де є театр – є культура, там сформоване суспільство, що прагне робити кроки уперед та розвиватись. Та без керівників жодна справа не має перспектив. Завдяки режисерові театру Любові Іванівні Терещенко наш театр прагне розвиватись і рости», – зізнався актор «Перевесла», смілянський письменник Ігор Коваленко, автор збірок поезій «Підходьте поближче», «Три крапки» та дитячих книжок «Зирять зорі золоті», «Ключики від літа», «В огірочка є сорочка». Гуморески цього письменника глядачі почули у виконанні діток того вечора.

«Сам п’ю, сам гуляю»…

Режисер театру «Перевесло» Любов Іванівна Терещенко – це людина, залюблена у свою справу. Вона і художник костюмів, і швачка, і костюмер, і художній керівник, і реквізитор, а часом і сценарист. «Все тримається на особистій ініціативі. Головне завдання – працювати для людей, для їх розвитку і відпочинку», – розповіла пані режисерка про головну місію, з якої черпає сили.



Єлизавета Красніченко

Фото надані театром



Попередня публікація розділу Вихід є!
Наступна публікація розділу «Жізель»: історія сучасного кохання

Маєте запитання?

Запитуєте - відповідаємо. Напишіть тут Ваше запитання і ми радо поінформуємо Вас про те, що Вас цікавить!

Введіть цифри, які зображені на малюнку

code

Коментарі

До цієї публікації коментарів немає...

Написати коментар