Якщо в будинку сталося нещастя (хтось захворів, епідемія), то дайте 9 листопада обітницю і обов’язково виконайте її.
Обітниця на Параскеву — святкова подія, яка відзначалася перед днем пам’яті великомучениці Параскеви. У цей день вшановують пам’ять і преподобного Нестора Літописця, який написав найбільшу працю всіх часів — «Повість временних літ». Головною традицією було давати обітниці і виконувати їх. Важливість цього заходу зростала, якщо в будинку хтось хворів або дівчина хотіла, щоб її заповітне бажання збулося. Подію відзначають 9 листопада, інформує Ukr.Media.
Історія свята
Мучениця Параскева жила в Малій Азії у родині благочестивих християн. Батьки залишили її, коли вона ледь досягла повноліття. Свята була цнотливою і зберігала вірність одному Нареченому Небесному. Батьки залишили їй багатий спадок, але праведниця не жила в розкоші. Кошти вона витрачала на те, щоб нагодувати і одягнути незаможних і тих, хто мандрував в тих місцях. Завдяки її благочестивому життю багато людей приходили до віри, а Параскева сповідувала віру відкрито, викриваючи ідолопоклонників.
Свята народилася в п’ятницю і отримала своє ім’я від цього дня тижня. “Параскева” означає “П’ятниця”. У ті часи правив імператор Діоклетіан, який мріяв викорінити християнство і влаштовував гоніння на всіх, хто його сповідував. Воєначальник, присланий в місто, дізнавшись від людей про праведницю, викликав її до себе на суд. Там він сказав, що пошкодує її красу, якщо Параскева поклониться язичницьким богам. Праведниця відмовилася, її кинули в темницю поранену. Вночі ангел зцілив її рани, і вранці свята встала на молитву зі зміцнілим тілом.
Тоді воєначальник наказав спалити праведницю свічками, але в полум’ї згоріла і частина мучителів. Народ, бачачи ці чудеса, славив християнського Бога. Злякавшись повстання народу, воєначальник наказав обезголовити потайки праведницю, що і було зроблено згодом.
Преподобний Нестор в юнацькому віці став послушником, прийшовши до Феодосія. Проживав він у 11-му столітті на київській землі. Ігуменом Стефаном Святий прийняв постриг і став ієродияконом. Його монастирським обов’язком було ведення літопису. Праведник цінував знання, поєднувані покаянням і смиренням. Нестор написав багато праць, найвідомішою з яких стала «Повість временних літ». У його записах розказані важливі події, завдяки яким відбулися зміни на Русі: поява першого храму, Хрещення Русі, становлення Печерської обителі.
Праведник жив у непрості часи, коли між князями на Русі йшли чвари і половці періодично здійснювали набіги. Літописець пішов з життя в 12-му столітті, заповівши продовження своєї справи наступникам.
Традиції та обряди
У цей день було заведено давати обітниці. Обітниця — обіцянка, яку людина давала добровільно. Її необхідно було виконати і якщо цього не траплялося, про людину могла скластися недобра думка в очах оточуючих. Таку обітницю давали особливо, якщо в будинок приходила недуга. Виконана обітниця могла принести здоров’я всій родині і щастя в будинок. Незаміжні дівчата давали обіцянки, щоб знайти хорошого чоловіка. Виконували дану обіцянку зазвичай в повному мовчанні. Серед даних обіцянок часто ткали протягом ночі пелену на ікону Пресвятої Богородиці, сорочку для близької людини. Наступного дня йшли до храму молитися мучениці Параскеві. Коли давали обітницю, селяни ставили хрест і ікону, а багаті люди могли побудувати каплицю.
Прикмети
- Виконана обіцянка приносила в будинок щастя.
- Наявність ранкового туману говорило про швидку відлигу.
- Заходження гусей на лід віщувало затримку настання зими.
- Ранковий іній, яким покривалися гілки дерев, говорив про швидке наближення морозу.
- З цього дня чоловіки запрягали коня не в віз, а в сани.
- Для знахарів день був хороший в позбавленні людей від різних видів псування.
