Василь Парильник відноситься до народних свят і припадає на 25 квітня. Для церкви це свято пов’язане з повагою і вшануванням єпископа і сповідника Василя Парійського, інформує Ukr.Media.
Історія свята
Народився Василь, майбутній єпископ, в VIII столітті в Парії, нині територія Туреччини. Коли в місто прийшла християнська віра, було прийнято рішення про створення духовенства і необхідності обрати єпископа.
Народ обрав Василя, як захисника своєї віри. Він був шанованою людиною серед населення за свою благородність, доброчесність, і гідний звання священика, дорученого йому людьми.
Період реформації торкнувся і місто Парію, коли знищувалося безліч ікон. Василь був захисником святих образів, проповідуючи віру в Христа і захищаючи єпархію від інакомислення і єресі. Багато разів його змушували підписати документ про вилучення і знищення ікон, але Василь завжди відмовлявся, бажаючи зберегти святі образи, і не піддаючись невірним вченням.
За непокору Василь був вигнаний, неодноразово піддавався приниженням і образам від послідовників єресі. До кінця життя поневірявся, але своїх переконань він не зрадив, хоча і відчував гоніння в похилому віці. Він вірив у правильність свого рішення, сумуючи останні дні і проводячи їх дуже скромно, щоб душа після смерті змогла з’явитися перед Господом чистою і безпорочною.
Завжди в цей час вже стояла парка і задушлива погода, тому свято стали називати «Василь Парильник». До цього періоду сходив вже сніговий покрив, а тала вода вбиралася в ґрунт, сонце вже досить пропарювало землю, що було причиною значного випаровування.
Традиції та обряди
Народні свята відрізняються наявністю великої кількості різних традицій для кожної місцевості. У минулі часи погода на це свято мала важливе значення, люди вірили в передбачення і складали свої прикмети та обряди. У сучасному світі існують традиції, що зберігаються в поведінці і звичках населення, використовувані у висадці рослин, орієнтуючись на досвід предків.
Попередні покоління в день Василя проводили полювання на зайців, влаштовуючи змагання та розваги.
У лісі необхідно бути обережними, люди вважали, що на свято ведмідь виходить з барлогу і поневіряється голодним після сплячки в барлозі в пошуках наживи. Далеко в ліс не заходили, видивлялися ведмедя під кожними кущами, думали він там ховається і напасти хоче.
Також на Василя Парильника в лісах гуляє лісовик і намагається розбудити дерева від зимового сну.
У святого Василя просили в молитвах здоров’я, хоробрості і надання сили, зцілення і захисту від хвороб.
Дівчата, кинуті чоловіками, вдови та інші жінки, сумуючі за чоловіком, який пішов, в цей день намагалися звільнитися від душевних мук. Було потрібно на ранній зорі сходити до річки і прочитати певну змову, що проганяє тугу, а після цього обличчя кропили рукою, але обов’язково лівою.
Заговорена на день Василя вода вважалося допоможе зміцнити здоров’я і дух в тілі. Щосереди нею вмивали обличчя і випивали.
Прикмети
- Сонце сильно парить, то слід очікувати великий урожай.
- Якщо на день Василя йшов дощ, тоді весь травень будуть дощі.
- Якщо сніг вже зійшов до свята, то весна вступила в свої права, і заморозків вже не очікується.
- Ранок був холодний, а вдень світить сонце — існує можливість посухи і неврожаю.
- Якщо верба цвіте — очікується тепла погода.
- Зайці, які перейшли дорогу — до невдач.
- Якщо земля в руках розсипається і не виходить кому зліпити, то пора робити грядки і садити.
