26 квітня – Фомаїда Медунка: історія, традиції та прикмети свята. Сьогодні заведено відправлятися в ліс і збирати медунку, яка до цього часу зацвітала.

Фомаїда Медунка — це народно-християнське свято, присвячене пам’яті святої Фомаїди Єгипетської (Олександрійської), яка померла мученицькою смертю за християнську віру в 476 році. Народне свято Фомаїда Медунка відзначається 26 квітня (за старим стилем — 13 квітня), інформує Ukr.Media.

Історія свята

Фомаїда народилася і проживала в Олександрії в V столітті. Виховувалася у віруючій родині. Коли їй виповнилося 15 років, була видана заміж за рибака. Фомаїда була скромною, доброю і поступливою дівчиною, за що її любили в родині чоловіка. Спокушений дияволом, свекор спокусився красою Фомаїди. У відсутності сина він спробував спокусити невістку. Отримавши відсіч, попри слова про Божі заповіді і гріх, спокусник спробував досягти бажаного за допомогою погроз і меча. Дівчина відповіла, що якщо він навіть розрубає її навпіл, вона не зрадить заповідей Господа. У люті вбивця розсік Фомаїду навпіл.

Боже покарання миттєво наздогнало вбивцю: він осліп і не зміг знайти вихід з дому. Вранці наступного дня друзі чоловіка Фомаїди, які прийшли в будинок, побачили страшну картину вбивства і вбивцю, сліпого і забрудненого в крові, який зізнався у скоєному злочині і попросив покарання для себе.

Святий чернець Данило, що знаходився в той період в Олександрії, доручив ченцям доставити тіло вбитої в усипальницю недалеко розташованого монастиря для поховання. На заперечення деяких ченців Данило дав відповідь, що Фомаїда, яка прийняла смерть за християнство, тепер їм як мати.

Одного разу молодий чернець поскаржився Данилу про те, що його долає плотська пристрасть, на що преподобний порадив ченцеві йти до гробу Фомаїди і молитися. Сон здолав ченця біля гробниці. Уві сні чернець побачив Фомаїду, яка благословила його і веліла йти з миром. Прокинувшись чернець відчув умиротворення і спокій у своєму серці. Данило пояснив, що благословення є особливим даром мучениці, тільки цнотливі і чисті можуть володіти ним.

  5 квітня – День Никона: традиції, обряди та прикмети

У пізні часи усипальницю Фомаїди відвідувало багато людей з метою відчути душевний спокій, умиротворення і радість. Згодом мощі мучениці Фомоїди перенесли в Константинопольський монастир, де вони знаходяться і сьогодні.

Традиції та обряди

Свято відзначають в кінці квітня. Вважається, що саме в цей час цілюща рослина первоцвіт медунка набирає свою силу. Медунку використовують при приготуванні лікувальних зборів, додають в салати.

На Русі в день Фомоїди Медунки старша у родині жінка йшла на збір медунки — первоцвіту, який наділявся цілющими властивостями. Звідси і народна назва свята — Медунка. Щоб відлякати диких тварин, на жінку надягали вивернутий навиворіт кожух. Медунку використовували при лікуванні простудних захворювань, у тому числі бронхітів, для зміцнення захисних сил організму. Використовували сік рослини, сушили траву і додавали свіже листя в їжу.

Подейкують, що бджоли не беруть з медунки пилок. Ніби одного разу Бог доручив бджолам дізнатися, які рослини — кращі медоноси. Бджоли з’ясували, що пилок медунки є найкращим і вирішили приховати це від Бога. Дізнавшись про обман, той розсердився і заборонив бджолам надалі підлітати до цієї рослини.

У день Медунки знахарі читали змови від нещасть, мирили подружні пари, які посварилися, проводячи спеціальний обряд. Також заговорювали від недуг і проводили спеціальний ритуал, що попереджає зраду чоловіка.

У цей день моляться мучениці Фомаїді про духовну чистоту і позбавлення від пристрастей.

Практикувалися ворожіння на любов, судженого, виконання бажань.

Прикмети

  • У день Фомаїди Медунки голуби воркують біля будинку незаміжньої дівчини — її незабаром засватають.
  • Весілля сьогодні не грали. Вважали, що молоді не будуть довго разом жити.
  • Хто в цей день народиться, стане вченим.
  • Побачити зайця — ходити весь рік щасливим.
  • Багато зірок в ніч на 26 квітня — гряде врожайний рік.
  • Зозуля довго і голосно кує — до теплих днів.
  У прокат виходить комедія Педро Альмодовара «За що мені це?»