У четвер, 19 серпня, в кінотеатрах України стартує фестиваль «Незалежні», що зібрав найкращі українські фільми, зняті за 30 років Незалежності. У програмі представлені видатні українські повнометражні та короткометражні стрічки, лауреати та учасники провідних міжнародних кінофестивалів.
в нього ми вкладаємо душу.
Підписуйтеся, Вам сподобається.
До програми увійшло сім повнометражних фільмів, серед яких перша в світі стрічка, повністю знята жестовою мовою – «Плем’я» Мирослава Слабошпицького (2014 р.).
@media (max-width: 640px) {
#mobileBrandingPlace1524537 {
padding-bottom: 56.21%;
z-index: 9;
}
.simple_marketplace_news_list #mobileBranding1524537{
margin: 0!important;
}
}
Фільм отримав премію Європейського кіноакадемії («Відкриття року») та три призи «Тижня критики» Каннського кінофестивалю (зокрема Гран-прі). В списку найкращих фільмів в історії українського кіно фільм посів 4 місце. Події фільму відбуваються в інтернаті для глухих. Єдина мова, яка існує у картині, – мова жестів: ні перекладу, ні субтитрів, ні діалогів у звичному розумінні цього слова. Це – історія кохання, не надто проста і не надто звична, але історія кохання.
Також у програмі буде показана документальна стрічка Ірини Цілик «Земля блакитна, ніби апельсин», яка у 2020 році отримала нагороду за найкращу режисуру в категорії світової документалістики кінофестивалю «Санденс».
У фільмі йдеться про сім’ю, яка живе на Донбасі під час війни. Анна сама виховує чотирьох дітей. Обстріли у Красногорівці майже не припиняються, але родина знаходить способи тішитись життю. Мама й діти знімають самі знімають фільм про своє життя під час війни.
Також буде продемонстрований призер Каннського кінофестивалю (приз за режисуру у програмі «Особливий погляд») та претендент від України на «Оскар» 2018 року фільм «Донбас» (2018) Сергія Лозниці.
Фільм, що розповідає про війну на сході України, складається з 13-ти епізодів, які об’єднує спільний простір. Вони ніби випливають один з одного, створюючи фільм-подорож не лише по фейкових республіках, а й жанрами.
Сам Лозниця називає свій фільм мандрами між комедією абсурду та трагедією абсурду. Він показує реальні історії (в основі кожного епізоду – саме факти, які відбувалися насправді) ніби у кривому дзеркалі. Гротескні кадри змінюються такими, від яких стає просто фізично боляче.
Фільм «Додому» (2019) Нарімана Алієва – учасник Каннcького та переможець Одеського кінофестивалів, претендент від України на «Оскар» у 2019 році.
За формою «Додому» – роуд-муві. Сюжет доволі простий: Мустафа(Ахтем Сеітаблаєв) живе в окупованому Криму. Обидва його сини виїхали до Києва. Старший гине на російсько-українській війні, у Пісках. Разом із молодшим сином Алімом (Ремзі Білялов) батько їде поховати тіло на батьківщині, у Криму.
Перед нами – не просто жалобна подорож, сповнена проблем, а історія батька та сина, їх стосунків, розбіжностей та безмежної любові. За приватною історією родини постає увесь трагізм загальної ситуації, історія численних втрат.
Комедія Антоніо Лукіча «Мої думки тихі» (2019), окрім здобуття призів кінофестивалів у Карлових Варах і Одесі, стала також справжнім глядацьким хітом, протримавшись у прокаті сім тижнів, а також виходячи в повторний прокат.
Стрічка розповідає про молодого звукорежисера-фрілансера Вадима, який, зазнавши безліч невдач в роботі та особистому житті, отримує шанс розпочати все спочатку. Просте завдання – записати голоси закарпатських тварин – може стати його шансом отримати роботу мрії. Однак все виявляється набагато складніше, коли головним супутником у новій роботі стає мама Вадима. Ця роль принесла кілька нагород актрисі Ірмі Вітовській.
Антиутопічна драма «Атлантида» (2019) Валентина Васяновича – український претендент на «Оскар» у 2020 році, переможець програми «Горизонти» Венеційського кінофестивалю.
Події фільму розгортаються у 2025 році, після перемоги України у війні з Росією. Окупований Донбас повернено до складу країни, але його території визнані непридатними для життя. Екологічна катастрофа виглядає незворотною. Проте є ті, хто з різних причин не може залишити цю землю. Головні герої фільму займаються пошуком та ідентифікацію тіл загиблих на війні.
Усі ролі у фільмі зіграли непрофесійні актори: колишній розвідник, волонтер благодійного фонду «Повернись живим» Андрій Римарук, парамедикиня Людмила Білека та доброволець Василь Антоняк.
Анімаційний фільм «Віктор_Робот» (2020) Анатолія Лавренішина – володар Призу глядацьких симпатій Одеського міжнародного кінофестивалю, найкращий анімаційний фільм 2020 року за версією Національної премії кінокритиків «Кіноколо» та хіт Чілдрен Кінофесту.
Далеке майбутнє. Штучна зірка, що має забезпечувати енергією планети навколо себе, не працює. Єдиний, хто може її полагодити – дідусь маленької Віки, який і створив це світило. Однак він таємниче зникає. У стрічці звучать хітові саундтреки у виконанні Dakh Daughters, Антона Слєпакова («Вагоновожаті»), Мар’яни Головко та Марка Галаневича («ДахаБраха»).