Щорічно 20 грудня, православні, а 7-го — католики, відзначають день пам’яті святого Амвросія, на честь богослова, автора урочистих пісень, покровителя Мілана Амвросія Медіоланського, інформує Ukr.Media.
Факти біографії
Святитель народився в 340 році в німецькому Тревірі (сучасний Трір), відомому як «Північний Рим», в християнській родині римського чиновника, який займав високий урядовий пост. Двоюрідна сестра Амвросія увійшла в історію як св. мучениця Сотерія, яка постраждала за християнську віру.
Те, що синові уготоване велике майбутнє, батьки зрозуміли незабаром після народження хлопчика. Коли він спав на веранді, прилетів рій бджіл. Комахи обліпили обличчя дитини, не заподіявши шкоди, лише залишили в роті сплячого мед.
У 352 році помер глава сім’ї, і вдова переїхала до Риму. Там діти отримали гарну освіту. Спочатку Амвросій служив адвокатом, а в 33 роки його призначили префектом північної частини Італії, центром якої був Медіолан (Стародавній Мілан). Главу префектури поважали громадяни міста, тому його одностайно обрали єпископом. У 373 році він хрестився і був проведений в священнослужителі, а через 7 днів зайняв пост єпископа. Своє багатство він віддав церкві, а сам жив скромно.
Святителя Амвросія, завдяки його богословській спадщині, називають Учителем Церкви. Він відомий як церковний письменник і поет. Після нього залишилися праці, присвячені тлумаченню Святого Письма, книги про Святого Духа, віру і покаяння, 42 вірші, більше 10 гімнів. Єпископ віддавав багато сил боротьбі з язичництвом і аріанством (заперечення єдиносущності Бога-Сина і Бога-Отця), виступав проти єресі. Він заснував чоловічий монастир, побудував дві базиліки, реформував церковний спів.
Святитель був надзвичайно добрий, мав дар цілительства, здійснював чудодіяння. Його не тільки любили прості люди — він мав вплив на римських імператорів. Помер проповідник у квітні 397 року, напередодні Великодня. Його мощі знаходяться в Міланській базиліці Святого Амвросія.
Шанування святого
В день Амвросія у святого просили мирного життя, позбавлення від ворогів, хвороб, скорботи і різного зла. Відтепер накладалася заборона на веселощі і гуляння, аж до Нового року. Господарі готувалися до Різдва: жінки прибирали в будинку, міняли фіранки, чоловіки різали свиней, курей, коптили м’ясо. Дівчата сідали за рукоділля. Кожна намагалася пошити гарне вбрання — за народним повір’ям це допомагало швидше одружитися.
Згідно з прикметами передбачали погоду:
- Мокрий сніг — до дощового літа.
- Мороз — весна буде холодною, а літо спекотним, тепло — весна буде теплою, а літо прохолодним.
- Ясний день — скоро вдарять морози.
- Сонце закрите хмарами — буде снігопад.
- Сніг обліпив паркан — до поганого врожаю.
Починаючи з цього дня, можна було передбачити погоду на кожен місяць наступного року: 20 грудня показувало погоду на січень, 21 грудня — на лютий і т. д.
