21 лютого православна церква відзначає день вшанування святого провидця Захарія, який славився точними релігійними передбаченнями і ясновидіннями. За відверту віру з ранніх років, праведність і відданість своїй справі був визнаний святим, інформує Ukr.Media.
Історія дати
Маленький Захар, який народився ще за 500 років до початку відліку часу від Різдва Христового, з дитинства позитивно відрізнявся від інших дітей. Він був тихий і слухняний, з малих років шанував Господа і був дуже побожний, як його батьки. Вважається, що за щиру віру і праведність він отримав в нагороду дар передбачення. Всі його передбачення несли виключно релігійний характер, наприклад, він передбачив прихід помазаника Месії і його важке життя, і страждання за гріхи людей на Землі. У народі Захарій звався Серповидець — одного разу в видіннях він побачив сувій з божественним Писанням, згорнутий у формі півмісяця. Захар стояв за єврейський народ і вважав його гідним нового витка морального розвитку.
Більшість зі своїх передбачень старець записував у багаторічну працю — книгу пророка “Захарія”. Приписи виявилися багатоінформативні і були неугодні багатьом правителям. В одній з глав він описує Ісуса Христа, Сина Божого, як вищого суддю, який спуститься в мирський люд. За неугодні відомості Захарій був болісно убитий юдеями.
21 лютого ми відзначаємо день пам’яті Захара Серповидця, дату віддання поваги одному з 12 головних пророків.
Обряди святкування
У свято Захарія з затятою ретельністю наші предки приймалися за огляд і ремонт господарського інвентарю, особливе місце серед якого займав серп. Це дало іншу назву дню Захарія Серповидця — іменини серпа. Інструмент діставали з запорошених комор, контролювали стан, лагодили і омивали святою водою. Багато хто носив серпи безпосередньо до церкви і святили саме там. Женці молилися про багатий врожай і гарну погоду.
Працювати не заборонялося; навіть навпаки, вважалося, що пророк Захарій побачить зверху сумлінні старання і віддасть по заслугах.
Щоб урожай вродив якісний і високий в ніч на Захарія серп виносили на вулицю і показували Місяцю, щоб він вдихнув силу. Той же інструмент вважали найкращим захистом від нечистої сили — господарі залишали його в одвірку двері, щоб біси не прийшли в будинок.
Увечері влаштовували галасливі гуляння з застіллям, святкували весілля.
Вірили селяни і в прикмети: морозне свято обіцяло закінчення зимових холоднеч, іній на деревах — до великої кількості меду в літній період, дим з димоходу йде і стелиться по самій землі — до снігів і пороші.
