28 квітня православні християни шанують пам’ять святого Пуда, апостола від сімдесяти. На Русі свято ще називали Днем пасічника, так як він вважався підходящим для огляду вуликів після зими, а з поведінкою бджіл пов’язували деякі прикмети, інформує Ukr.Media.
Біографічна довідка
Пуд жив у Римі в I столітті і займав високий пост в місцевому Сенаті. Чиновник був праведним християнином і з радістю відкривав двері свого будинку для товаришів по вірі. Пізніше там була організована церква, де, за переказами, бували апостоли Петро і Павло. Останній був наставником Пуда, і разом вони проповідували Слово Боже.
Святий Пуд був обраний одним з 70-ти апостолів, яким була уготована роль повідомити про прийдешнє пришестя Христа. Правив у той час державою імператор Нерон, який був відомий своєю жорстокістю і непримиренною позицією по відношенню до християнства, що стала підставою для гонінь на праведників. Жертвою цієї політики став і Пуд. Він був схоплений і доставлений на імператорський суд, де його неодноразово змушували відмовитися від віри. Апостол непохитно відповідав відмовою і був страчений.
Трохи про традиції
У цей день заглядали в вулики і перевіряли самопочуття їх мешканців. Якщо повітря на вулиці вже досить прогрілося, а дерева зацвіли, бджолині будиночки виносили і поміщали ближче до квітучих гілок. Так як бджоли були постачальниками свічкового воску, їх шанували як угодників Божих. Вбивство комах вважалося великим гріхом, а місця їх проживання ретельно охоронялися від зазіхань сторонніх.
Наші предки вірили, що вжаленими можуть бути тільки грішники, а благочестивої людини бджола не чіпатиме. Женихів, які бажали посвататися, перевіряли таким чином: ставили їх перед деревом з бджолиними гніздами і погоджувалися на шлюб, якщо комахи не звертали уваги на юнака.
Знахарі активно користувалися цілющими властивостями горобини і калини. Якщо на гілках залишалися нирки, що не розкрилися, їх збирали для приготування цілющого зілля. А якщо вже з’явилися квітки, то зривали їх. Горобина допомагала від зубного болю. Для цього людина, що страждала від недуги повинна була погризти гілку дерева і попросити у нього позбавлення від неприємних відчуттів. Хворому, що вилікувався, варто було запам’ятати це дерево і не пробувати його ягід, інакше страждання могли повернутися.
Народні прикмети
- Червоний світанок мав славу передвісника дощів і вітрів.
- Похолодання до вечора обіцяло ясну погоду в найближчі дні, а хмари, що набігли, — опади.
- Цвітіння вільхи сигналізувало: пора сіяти гречку.
- На Пудів день ряд прикмет пов’язували і з бджолами. Їх прагнення кого-небудь вжалити пророкувало посуху.
- Якщо комахи не покидали своїх осель — значить, чули дощ, що насувається.
- Небувала активність у вулику перед сходом також вказувала на майбутні рясні опади. А якщо бджоли відлітали в квітучі поля далеко від будинку, чекали гарної погоди.
