У музеї-заповіднику «Підгорецький замок» представлено відразу три виставкові проєкти сучасних художників. Це «Нацпром. Підгірці» (триватиме до 15.09.2024), персональна виставка Миколи Лукіна «Вода точить» (триватиме до 25.08.2024) та персональна виставка Василя Дмитрика «Травить мідь» (триватиме до 25 серпня 2024 року).
@media (max-width: 640px) { #mobileBrandingPlace1589033 { min-height: 180px !important; z-index: 9; } .simple_marketplace_news_list #mobileBranding1589033{ margin: 0!important; } .mobile-branding-wrapper { min-height: 200px } }
Вода точить
У серії графічних аркушів «Ґрунтові води», перші з яких з’явилися до 24 лютого, автор ділиться з глядачем пережитим досвідом передчуття війни. Рефлексії з приводу реальності катастрофи, що триває, митець створив у перші місяці 2022 року.
«У свідомості пливуть окремі частини тіла. Ноги без тулуба. Тулуб без голови. Тіло розчленували на частини. Воно горить, воно розлітається на шматки, воно мені не належить. Його запакували в чорний глянцевий сміттєвий пакет. Великі пакети для сміття множаться щодня. У них пакують тіла. Наші тіла нам не належать» – розповідає Микола Лукін.
Також ми бачимо у залі на стінах безліч чорних квадратів. Ні, це не варіації на тему відомого твору. Це прикриті чорною тканиною портрети. Якщо її відхилити, то ми побачимо обличчя, спотворені війною.
Такий спосіб експонування дає відразу декілька планів сприйняття. Це гра у музей, де часто найтендітніші твори ховають за тканиною, щоб захистити від зовнішнього впливу. І тепер уже не мистецький твір, а людська плоть стає крихкою. Це і намагання суспільства захиститись від страшного, його небажання бачити понівечених. А також контраст між чорним нічим та деталізованим малюнком, який одночасно є і портретом, і узагальненням.
Травить мідь
До виставки у Галереї мистецтв Василь Дмитрик створив скульптуру And then the seraph with six wings. Твір порушує тему поєднання ірраціонального мислення з сучасною технологічною війною. Дрон тут набув підкреслено живоподібних рис. Хижий ксеноморф, вкритий безліччю очей, звернув шість крил.
And then the seraph with six wings
«Дмитрик надихався дослідженнями карго-культів у Меланезії. У середині XX століття серед синполітейних спільнот цього архіпелагу існувала практика створення «точних копій» літаків, злітно-посадкових смуг та радіовеж із соломи, пальм та землі. Вони будували їх, вірячи, що ці споруди приваблять транспортні літаки, що вважалися посланцями духів предків», – розповідають у галереї.
«Митець не диференціює категорію зла. Навпаки, його зло є предметним, майже матеріальним. Таке розуміння зла зближує зі старозавітною “мерзотою запустіння”. Марна надія зібрати і сховати зло, що прийшло з війною, виражена в інсталяції “Мідний саван”, з якої у червні 2022 року розпочався цей проєкт. Зібрати все мислиме і створене зло у новий чорнобильський саркофаг. Інверсія матеріалу означала інверсію семантики. Замість вічного життя ханьських династів під захистом божественного нефриту, ‒ розкладання і загибель під спудом металу, що окислився» ‒ коментує куратор виставки Кирило Ліпатов.
Нацпром. Підгірці
«Нацпром» – творче об’єднання відомих українських митців Олега Тістола та Миколи Маценка, яке виникло на початку 90-х років. «Нацпром» – певна мистецька гра. Спочатку назва викликає певні асоціації, а потім, при розшифровці, набуває зовсім іншого сенсу.
Об’єднані спільною ідеологічно-художньою програмою художники представили як спільні, так і сольні проє, в яких намагаються дослідити історію, проаналізувати різноманітні культурні шари та накопичені стереотипи. Витягуючи свої «знахідки» на поверхню, а точніше на полотно, вони інтерпретують їх мовою сучасного мистецтва, дозволяючи певним образам жити власним життям та дають числені можливості для інтерпретацій.
Експоновані у Підгорецькому замку роботи репрезентують характерні риси творчого тандему «Нацпрому» – поєднання національних символів та постмодерної естетики, гру з історичними стереотипами та міфами, монументальні образи в індустріальних контекстах.
«Нас цікавить історія нашого народу, нашої країни, зокрема культурний аспект історії. Наскільки глибоко в цьому нашому українському городі можна копати культурні шари. Також останніми роками змушені займатись усією цією фауною, яка живе за північно-східним кордоном. Вона ж до нас лізе, нас жалить, то ми мусимо і їх вивчати. Може, часом хотілося б як інші художники говорити про мазки та фактури, але для нас це лише засоби, як для письменника букви», – розповідає Микола Маценко.
«Нацпром» за тривалий час свого існування реалізував чисельні малярські, фото-, інсталяційні та скульптурні проекти («Музей Ататюрка», «17 вересня», «Музей архітектури, «Музей України», «Мать городов», «Made in Ukr» тощо), де іронія та містифікація є таким самим інструментом, як фарба, колорит чи фактура.
Виставковий проєкт має на меті допомогти зі збором коштів на РЕБ для батальйону «Вовки да Вінчі».
Куратором проєкту «Нацпром. Підгірці» є Андрій Рибка. Він же курує проєкт «Тістол. Крим», який можна подивитись у палаці імені Гната Хоткевича.
На відміну від «Нацпрому» тут немає іроніх, скоріше сум за українським півостровом та надію на його повернення. Експозиція складається з серії авторських малюнків найвідомішої гори Криму – Ай-Петрі. Це роботи з циклу, який налічує майже 300 полотен, створених художником від початку повномасштабного вторгнення. Серію таких робіт художник створює з 2014 року. Художник розповідає, що на початку повномасштабного вторгнення багато часу проводив з родиною в укритті, у майстерні. Там писав картини, які були своєрідною арттерапією.
Виставка триватиме до 6 серпня.
Усі фото Катерини Сліпченко