В основному конкурсі Берлінського кінофестивалю відбулась світова прем’єра документального фільму Катерини Горностай «Стрічка часу». Це фільм-пазл про шкільне життя під час війни.
@media (max-width: 640px) { #mobileBrandingPlace1604398 { min-height: 180px !important; z-index: 9; } .simple_marketplace_news_list #mobileBranding1604398{ margin: 0!important; } .mobile-branding-wrapper { min-height: 200px } }
Знятий без закадрового голосу, інтерв’ю та реконструкцій, фільм пропонує глибокий погляд на боротьбу українського народу за збереження освіти, за своє існування та ідентичність. Він показує, як війна в Україні впливає на повсякденне життя учнів і вчителів, та виклики, пов’язані з намаганням зберегти освіту і відчуття нормального життя в умовах постійної небезпеки.
Цей фільм – унікальна хроніка року життя українських шкіл, учнів і вчителів із різних регіонів країни: від Харкова та Запоріжжя до Києва, Чернігова, Черкас, Одеси, Миколаєва, Очакова, Кам’янського, а також містечок і селищ, таких як Буча, Бородянка, Зарічне.
Стрічка часу – частина турнікета, на якій фіксується час накладання. Саме цьому в одному з епізодів навчають українських школярів. Здається, в Україні це вже знає кожен. Проте для фестивальної публіки це стало справжнім відкриттям. Як і сам фільм. Документальна мозаїка, знята у різних містах України, фіксує те, як і чому навчаються українські діти. Вони знають зовсім не дитячі речі: як поводитись під час тривоги, стріляти, робити дрони. І накладати турнікет. Проте вони вчаться, бавляться, танцюють, відзначають свято першого дзвоника, готуються до випускного.
Кадр з фільму
«Стрічка часу» – єдиний документальний фільм з 19 конкурсних картин. І один із найсильніших. Режисерка змушує фестивальну публіку подивитись на реалії, у яких живуть українські діти. Так, діти – завжди сильний емоційний козир. Проте у фільмі Горностай немає ані найменшої маніпуляції. Її герої не викликають жалості (співчуття – так, можливо).
Якщо зіставити три фільми-спостереження про щоденне життя людей під час війни (йдеться про картини «Коли над морем спалахують блискавки» Єви Нейман та «Час підльоту» Віталія Манського, які показали у програмі Forum), то, мабуть, саме у фільмі «Стрічка часу» Україна виглядає найсильнішою. Цей фільм – своєрідний турнікет, який не дає розчинитися у відчаї.
Кадр з фільму
З березня 2023-го по червень 2024-го Катерина Горностай їздила по Східній, Північній і Центральній Україні та складала своє кіно. З першого дзвоника у Бучі до випускного у Черкасах вона представляє глядачеві калейдоскоп облич та шкіл. Деякі школи зруйновані, інколи уроки проходять лише онлайн. Проте головною в емоційній, водночас поетичній та реалістичній розповіді Горностай є надія, нездоланна вітальна сила та краса.
Деякі герої фільму змогли приїхати на прем’єру. Зокрема, школярка з Черкас (а зараз студентка) Ольга Бригинець, вчитель інформатики Борис Ховряк, який зараз приєднався до ЗСУ.
«Стрічка часу – це елемент турнікету: важливо зафіксувати час накладання кровоспинного пристрою, аби не втратити знекровлені тканини. Зараз кожен школяр, на жаль, знає, що таке турнікет і для чого його використовують, адже тепер це вивчають і в школі. Але не це є основною темою фільму. Ми акцентували свою увагу на буденності і простих шкільних досвідах, як-от сльози на святі першого дзвоника, старшокласник у ролі святого Миколая, різнобарвні стрічки в руках випускників. Усе це, звісно ж, містить контекст війни тепер: школярі часто вчаться в укритті через тривогу, директор показує зруйновану й законсервовану частину школи, поки в іншому крилі ідуть уроки, а на онлайн-випускному звучить дзвоник, евакуйований з Бахмута. Війна увійшла в цю буденність дуже глибоко, але нам нічого не лишається, окрім як продовжувати жити і навчатись. І навіть шукати щоденну радість», – розповідає Катерина Горностай, режисерка та сценаристка фільм.
А ще режисерка Катерина Горностай та режисер монтажу Нікон Романченко просто напередодні прем’єри стали батьками. У них народився син. За словами дирекції фестивалю, таке на Берлінале трапилось вперше.
Українське кіно потребує нашої уваги! Онлайн-кінотеатр SWEET.TV пропонує вітчизняні шедеври на будь-який смак. Тут кожен може обрати щось до душі: художні чи документальні фільми, свіженькі серіали або мультфільми для всієї родини. На SWEET.TV є величезна бібліотека відомих українських кінострічок.
Чи зможуть автори фільму також повезти із собою в Україну ще й фестивальну нагороду, дізнаємося 22 лютого.
