У православ’ї тверезий спосіб життя вважається релігійною чеснотою, в той час як пияцтво — гріхом, що є проявом пристрасті обжерливості. Проте, багато хто не може утримуватися від надмірного вживання спиртного, особливо в святкові дні. У перший день Нового року християни відзначають День пам’яті святого мученика Воніфатія Римського, який за життя і сам був схильний до цього пороку, тому молиться за порятунок душ п’яниць і алкоголіків, інформує Ukr.Media.
Життя святого
Воніфатій жив у Римі, служив керуючим у патриціанки Аглаї. Він був добрим до жебраків і мандрівників, чуйним до чужої біди, готовим прийти на допомогу стражденному. Але водночас здійснював не богоугодні діяння: любив випити і перебував у гріховному зв’язку з господинею. Це обтяжувало обох і викликало бажання спокутувати гріхи. У своїх молитвах пара просила Господа про позбавлення від диявольських мереж.
Дізнавшись, що зберігання мощей святих допоможе знайти порятунок, Аглая відправила керуючого в Малу Азію викупити і привезти останки мучеників. У кілікійському місті Тарс Воніфатій став свідком катування 20 мучеників. Він цілував їх кайдани, відмовився від язичницького жертвопринесення, відкрито визнав себе християнином.
Розгніваний суддя наказав схопити римлянина і катувати його. Кати били святого до кісток, встромили під нігті голки, але той терпів, звівши очі до неба. Потім йому влили в рот розтоплене олово і кинули в чан з киплячою смолою. Але раптово з небес зійшов ангел, посланий Господом. Кипляче вариво вилилося з котла, утворивши навколо вогонь, що поглинув багатьох язичників, що стояли поруч. Воніфатій же залишився неушкодженим. Тоді йому відрубали голову. В останній молитві мученик просив Спасителя про прощення гріхів і позбавлення всіх людей від нечисті і язичницької омани. Після усікновення голови з ран Воніфатія разом з кров’ю потекло молоко. Побачивши це диво, 500 язичників звернулися в християнську віру.
Раби, які прибули разом з керуючим, 2 дні чекали його на заїжджому дворі і вже почали думати, що він запив і пустився в блуд. На третій день, відправившись на пошуки, вони знайшли голову і тіло господаря. Слуги викупили його останки за 500 золотих і привезли додому. Для їх поховання Аглая в своєму маєтку побудувала невеликий храм, заповівши і себе поховати там же після смерті.
День пам’яті святого мученика Воніфатія Тарсійського в черговий раз доводить, що Господь милостивий і любить всіх. Він прощає гріхи тим, хто має в серці велику християнську віру, кається, готовий зректися згубних пристрастей і змінити своє життя, згідно з церковними приписами.
Молитви святому мученику
Споконвіку православні і католики звертаються до Святого Воніфатія (Bonifatius) з проханням допомогти п’яницям і алкоголікам позбутися пороку. Молитися може будь-хто, але найдієвішою молитвою вважається та, в якій просять не за себе, а за іншого. Читати молитву слід 40 днів, дотримуючись посту.
Ікона священномученика Воніфатія і справжня віра допомагають позбутися від обжерливості та інших згубних залежностей. Молоді люди просять бездонної і безгрішної любові, міцних сімейних відносин.
На сьогодні мощі святого зберігаються на Авентинському пагорбі в старовинній базиліці Сант-Алессіо.
