Народні свята на Русі мають в своїй основі не тільки дохристиянські язичницькі ритуали, що пройшли через століття: величезний вплив на формування самосвідомості і культури народу справила православна церква. Не дивно, що багато церковних свят з часом стали загальнонародними, інформує Ukr.Media.
Одним з таких свят є “Медовий Спас”. Також в народі його називають “Бджолиним святом”. Воно відзначається щорічно 14 серпня.
Офіційна церковна назва свята: Знесення чесних древ Животворящого Господнього Хреста. Також в цей день вшановується пам’ять 7 мучеників Маккавеїв.
Історична довідка
Історія свята сходить до дев’ятого століття до Візантії. Так як в південних візантійських широтах серпень був найбільш жарким місяцем в році, на нього випадали спалахи більшості тодішніх епідемій. Для їх умиротворення в різних куточках імперії проносили частинки Животворящого Хреста Господнього, яким освітлювалися будинки і вулиці. За переказами — хвороба відступала.
Народні традиції та обряди
На “Медовий спас” церквою традиційно освячується свіжозібраний бджолиний мед.
Також 15 серпня у людей було прийнято збирати букет з польових квітів. Потім його приносили додому і висушували в затишних місцях. Згодом подібні букети використовувалися в якості особистих талісманів і оберегів.
У настоянці з цих трав також купали новонароджених дітей. Вважалося, що це зміцнює їх здоров’я.
Після богослужінь у великих містах влаштовувалися торгові ярмарки з обов’язковою розважальною програмою у вигляді конкурсів і різних атракціонів: бродячих цирків, театральних вистав, фокусів та ін.
У цей день вживання скоромної їжі (від тварин) суворо заборонялося.
Тому крім пісних рослинних страв, на святковий стіл господинями готувалося безліч різних частувань: велика кількість фруктових салатів і різноманітна здоба (булочки, млинці, пироги і особливі спаські паски, начинені варенням і медом).
Свято вважалося втіленням сімейних цінностей (коли на весіллі кричать «гірко», саме на Спас, молодим повинно бути «солодко»), тому церквою суворо заборонялися різні сімейні сварки, лайка і бійки.
Не можна було шуміти біля джерел і у жодному разі не заходити у воду. Вважалося, що в цей період вона «оновлювалася» і потребувала особливої тиші і спокою.
Також суворо заборонялося гадати і займатися будь-якою іншою ворожбою. В покарання ослушники могли стати косоокими або горбунами.
Повір’я і прикмети:
- На Спас дощ пішов — до весни пожеж не буде;
- Бажання людини, що з’їла в цю пору першу в році ложку меду обов’язково збувалося;
- Хто на Спас поклонів більше в церкві наб’є — той здоровішим і щасливішим весь рік, що залишився буде;
- Після Спаса в будинку обов’язково потрібно робити генеральне прибирання — інакше великий шанс, що заведеться різна нечисть;
- 15 серпня не можна було заходити в підвали і льохи — вважалося — що в цю пору вся нечисть там ховається;
- Людина, що знайшла в цей день будь-яку монету, повинна пожертвувати її іншому або на благо церкви — інакше невдачі будуть переслідувати до кінця року;
- Всі сни на Спаську ніч вважалися віщими. Якщо приснилося худе, треба терміново поставити в церкві свічку — інакше обов’язково збудеться.
