14 серпня — Медовий Спас: історія, традиції та прикмети свята. Бджоли з цього дня перестають носити запашний пилок з квітів.

Народні свята на Русі мають в своїй основі не тільки дохристиянські язичницькі ритуали, що пройшли через століття: величезний вплив на формування самосвідомості і культури народу справила православна церква. Не дивно, що багато церковних свят з часом стали загальнонародними, інформує Ukr.Media.

Одним з таких свят є “Медовий Спас”. Також в народі його називають “Бджолиним святом”. Воно відзначається щорічно 14 серпня.

Офіційна церковна назва свята: Знесення чесних древ Животворящого Господнього Хреста. Також в цей день вшановується пам’ять 7 мучеників Маккавеїв.

Історична довідка

Історія свята сходить до дев’ятого століття до Візантії. Так як в південних візантійських широтах серпень був найбільш жарким місяцем в році, на нього випадали спалахи більшості тодішніх епідемій. Для їх умиротворення в різних куточках імперії проносили частинки Животворящого Хреста Господнього, яким освітлювалися будинки і вулиці. За переказами — хвороба відступала.

Народні традиції та обряди

На “Медовий спас” церквою традиційно освячується свіжозібраний бджолиний мед.

Також 15 серпня у людей було прийнято збирати букет з польових квітів. Потім його приносили додому і висушували в затишних місцях. Згодом подібні букети використовувалися в якості особистих талісманів і оберегів.

У настоянці з цих трав також купали новонароджених дітей. Вважалося, що це зміцнює їх здоров’я.

Після богослужінь у великих містах влаштовувалися торгові ярмарки з обов’язковою розважальною програмою у вигляді конкурсів і різних атракціонів: бродячих цирків, театральних вистав, фокусів та ін.

У цей день вживання скоромної їжі (від тварин) суворо заборонялося.

Тому крім пісних рослинних страв, на святковий стіл господинями готувалося безліч різних частувань: велика кількість фруктових салатів і різноманітна здоба (булочки, млинці, пироги і особливі спаські паски, начинені варенням і медом).

  17 червня — день Митрофана: історія, традиції та прикмети свята

Свято вважалося втіленням сімейних цінностей (коли на весіллі кричать «гірко», саме на Спас, молодим повинно бути «солодко»), тому церквою суворо заборонялися різні сімейні сварки, лайка і бійки.

Не можна було шуміти біля джерел і у жодному разі не заходити у воду. Вважалося, що в цей період вона «оновлювалася» і потребувала особливої тиші і спокою.

Також суворо заборонялося гадати і займатися будь-якою іншою ворожбою. В покарання ослушники могли стати косоокими або горбунами.

Повір’я і прикмети:

  • На Спас дощ пішов — до весни пожеж не буде;
  • Бажання людини, що з’їла в цю пору першу в році ложку меду обов’язково збувалося;
  • Хто на Спас поклонів більше в церкві наб’є — той здоровішим і щасливішим весь рік, що залишився буде;
  • Після Спаса в будинку обов’язково потрібно робити генеральне прибирання — інакше великий шанс, що заведеться різна нечисть;
  • 15 серпня не можна було заходити в підвали і льохи — вважалося — що в цю пору вся нечисть там ховається;
  • Людина, що знайшла в цей день будь-яку монету, повинна пожертвувати її іншому або на благо церкви — інакше невдачі будуть переслідувати до кінця року;
  • Всі сни на Спаську ніч вважалися віщими. Якщо приснилося худе, треба терміново поставити в церкві свічку — інакше обов’язково збудеться.