14 серпня — Медовий Спас: історія, традиції та прикмети свята. Бджоли з цього дня перестають носити запашний пилок з квітів.

Народні свята на Русі мають в своїй основі не тільки дохристиянські язичницькі ритуали, що пройшли через століття: величезний вплив на формування самосвідомості і культури народу справила православна церква. Не дивно, що багато церковних свят з часом стали загальнонародними, інформує Ukr.Media.

Одним з таких свят є “Медовий Спас”. Також в народі його називають “Бджолиним святом”. Воно відзначається щорічно 14 серпня.

Офіційна церковна назва свята: Знесення чесних древ Животворящого Господнього Хреста. Також в цей день вшановується пам’ять 7 мучеників Маккавеїв.

Історична довідка

Історія свята сходить до дев’ятого століття до Візантії. Так як в південних візантійських широтах серпень був найбільш жарким місяцем в році, на нього випадали спалахи більшості тодішніх епідемій. Для їх умиротворення в різних куточках імперії проносили частинки Животворящого Хреста Господнього, яким освітлювалися будинки і вулиці. За переказами — хвороба відступала.

Народні традиції та обряди

На “Медовий спас” церквою традиційно освячується свіжозібраний бджолиний мед.

Також 15 серпня у людей було прийнято збирати букет з польових квітів. Потім його приносили додому і висушували в затишних місцях. Згодом подібні букети використовувалися в якості особистих талісманів і оберегів.

У настоянці з цих трав також купали новонароджених дітей. Вважалося, що це зміцнює їх здоров’я.

Після богослужінь у великих містах влаштовувалися торгові ярмарки з обов’язковою розважальною програмою у вигляді конкурсів і різних атракціонів: бродячих цирків, театральних вистав, фокусів та ін.

У цей день вживання скоромної їжі (від тварин) суворо заборонялося.

Тому крім пісних рослинних страв, на святковий стіл господинями готувалося безліч різних частувань: велика кількість фруктових салатів і різноманітна здоба (булочки, млинці, пироги і особливі спаські паски, начинені варенням і медом).

  ФСБ викликало на допит кримську журналістку

Свято вважалося втіленням сімейних цінностей (коли на весіллі кричать «гірко», саме на Спас, молодим повинно бути «солодко»), тому церквою суворо заборонялися різні сімейні сварки, лайка і бійки.

Не можна було шуміти біля джерел і у жодному разі не заходити у воду. Вважалося, що в цей період вона «оновлювалася» і потребувала особливої тиші і спокою.

Також суворо заборонялося гадати і займатися будь-якою іншою ворожбою. В покарання ослушники могли стати косоокими або горбунами.

Повір’я і прикмети:

  • На Спас дощ пішов — до весни пожеж не буде;
  • Бажання людини, що з’їла в цю пору першу в році ложку меду обов’язково збувалося;
  • Хто на Спас поклонів більше в церкві наб’є — той здоровішим і щасливішим весь рік, що залишився буде;
  • Після Спаса в будинку обов’язково потрібно робити генеральне прибирання — інакше великий шанс, що заведеться різна нечисть;
  • 15 серпня не можна було заходити в підвали і льохи — вважалося — що в цю пору вся нечисть там ховається;
  • Людина, що знайшла в цей день будь-яку монету, повинна пожертвувати її іншому або на благо церкви — інакше невдачі будуть переслідувати до кінця року;
  • Всі сни на Спаську ніч вважалися віщими. Якщо приснилося худе, треба терміново поставити в церкві свічку — інакше обов’язково збудеться.