Старослов’янські свята є гарною можливістю для вивчення культурних традицій і звичаїв українського народу: як в період до хрещення, так і в століття становлення і зміцнення православної обрядовості в свідомості, інформує Ukr.Media.
Одним з таких свят є Євстигній Житник. Воно відзначається щорічно 18 серпня. Церква в цю пору вшановує пам’ять мученика Ефсигнія Антіохійського.
Прізвисько Житник (жито — колос), свято отримало у зв’язку з народною традицією підживлювати свіжозорану землю для нового врожаю.
Історична довідка
Святий Євсигній жив в 3-4 столітті в римській провінції Антіохія. У молодості він був солдатом і особисто брав участь у безлічі гонінь на християн.
Але з часом, бачачи духовний подвиг послідовників Христа, заради істини віри масово готових на будь-які катування і жертви, сам увірував у Всевишнього і покинув службу.
Святий оселився в печері в місцевих горах, де вів праведне відлюдницьке життя повне важкої праці і посиленої молитви. Святий знайшов дар цілительства: до нього приходили за позбавленням від недуг жителі навколишніх поселень.
Коли до влади в Римській імперії прийшов імператор Юліан-Відступник (361 р), Євсигній вже був глибоким немічним старцем (йому йшов 110 рік).
Незважаючи на похилий вік, за доносом місцевої язичницької влади, Євсигній був схоплений і особисто постав на імператорському суді. Там старець не посоромився в обличчя висловити деспоту все, що він думає про язичництво і спробах Юліана відродити поклоніння ідолам на території всієї імперії.
Оскаженілий такою зухвалістю імператор велів стратити святого на місці.
Народні традиції та обряди
На Євстигнія житника в народі було прийнято шукати “житню матку”. Так називали стебло з 12-ма колосками.
Для цього незаміжні дівчата босяком проходили по свіжозібраній борозні і вибирали найбільш насичені насінням стебла. Вважалося, що дівчину, яка відшукала «житню матку» чекає щасливе заміжжя і міцне сімейне життя з безліччю здорових дітей.
Ще таке колосся було наділене особливою чарівною, цілющою силою Матері-Землі, яка могла допомогти тричі. Після чого колос потрібно було згодувати домашній худобі.
“Щасливе колосся” зберігалося в червоному кутку за іконами, так як за допомогою до нього вдавалися тільки в найбільш крайніх випадках.
В цей час пекли домашній хліб з ячмінного борошна 1-го в році помелу. За традицією, перший шматок повинен був бути за домовиком. Для цього скоринку свіжоспеченого хліба клали в підпілля або за грубку.
18 серпня також починався сезон зі збору цибулі. Її було прийнято вживати сирою разом з солоним хлібом і квасом.
На зиму цибулю сушили в спеціальних зв’язках, що розвішуються по стінах поруч з кутами і вікнами кімнат.
Повір’я та прикмети
- Яка погода на Євстигнія, така і в грудні буде;
- Якщо з ранку крикнути і відлуння далеко розноситься — попереду сонячні дні; якщо відразу затихало — чекайте дощів;
- Чим м’якша земля під свіжоскошеними колоссям — тим ряснішим буде наступний урожай;
- Чим менше в цю пору зелених колосків на полі, тим швидше осінь прийде;
- Чим більше дощить в цей день, тим більше на початку зими випаде снігу;
- Колосся при жнивах легко ламається, а коріння його із землі складно вирвати — попереду посуха.
