Робота на землі займала ключову роль в житті наших предків протягом сотень поколінь. Родючість ґрунту обожнювалася, а процес росту і дозрівання рослин носив глибокий сакральний сенс. Тому немає нічого дивного в наявності в народному календарі великої кількості подій, пов’язаних з сільськогосподарською тематикою, інформує Ukr.Media.
Однією з таких є всенародне свято Ларіон Пропольник. Воно щорічно випадало на 19 червня. У церквах в цю пору згадували Преподобного Іларіона Нового (Далматського), а прізвисько «пропольник» день отримав за початок жнив з прибирання (прополки) бур’яну з полів.
Історична довідка
Святий Іларіон народився в 9 ст. н. е. в глибоко релігійній християнській родині на території Балканського півострова. Коли юнакові виповнилося 20 років, він покинув рідну домівку і вирішив присвятити життя чернецтву. Наступне десятиліття він провів послушником на території Далматського монастиря (окол. суч. Стамбула), де його взяв в учні сам знаменитий святий сподвижник того часу Григорій Декаполіт.
Завдяки повчанням Декаполіта, Іларіон отримав прекрасну релігійну освіту. Він часто проповідував, і коли майстер Григорій покинув обитель заради місіонерської діяльності, на 41 році життя став ігуменом Далматського монастиря.
Через вісім років трон перейшов до базилевса (самоозначення візантійських імператорів) Лева Вірменина, який сповідував іконоборство (православну єресь, що забороняє зображати лики Господні і святих), і у Візантії спалахнули масові християнські гоніння.
Однією з перших жертв репресій і став ігумен Іларіон, якого схопили мало не в першу годину після коронації і кинули в столичну темницю.
Братія хитрістю визволила ігумена, пообіцявши новоявленому імператору знищити всі ікони в монастирі. Іларіон був відпущений на свободу, але святотатствувати і спалювати ікони звичайно не стали.
Розгніваний базилевс наказав знову схопити святого і помістити того в найглибші каземати, де той мученицьки і провів наступні десять років, поки єретика на троні не прогнали релігійні повстання, що спалахнули по всій імперії.
Коли ігумена вивели на світ після десятиліття ув’язнення, присутнім було явлено велике диво — в’язень за всі ці роки не постарів і взагалі нітрохи не змінився. Його одяг був цілий і чистий, а погляд бадьорий і ясний. На здивовані запитання свідків Іларіон відповідав, що всі роки провів у посиленій молитві і не стежив за часом.
Святий, після часу проведеного в ув’язненні, що являв багато чудес зцілення, мирно помер в рідному Далматському монастирі в 845 році.
Традиції та обряди
На Ларіона Пропольника народ займався городництвом та очищенням бур’янів у полі. Всі роботи було необхідно починати ще засвітло. Інакше вважалося, що вся праця незабаром піде на смарку, а бур’яни виростить удвічі вищі попереднього.
Вважалося, що чим довше прополота грядка, тим більше радості і щастя буде у такого працівника: дівчина отримає красу, юнак удачу, жінка — здоров’я, а чоловік — силу.
Народні прикмети
- Вітер зі сходу дме — чекайте дощу;
- Грудки землі до сапи липнуть або погано розбиваються — осінь буде холодною, а урожай зерна мізерним.
