19 вересня відзначається велике православне свято — Михайлове диво. У цей день згадуються чудеса, створені Архістратигом Михайлом, старшим воїном у боротьбі зі злом і єрессю, захисником земного царства. На іконах він єдиний зображується з мечем, тому що є переможцем Люцифера в образі дракона, змія, інформує Ukr.Media.
Діяння архангела Михайла
Святого Михайла називають архангелом (приставка «арх» означає «головний») трьох релігій: християнства, іудаїзму, ісламу. Серед архангелів він займає особливе місце і єдиний має чин Архістратига, що означає “старший воїн”, “головнокомандувач” в боротьбі проти сили диявола. Вважається, що Михайло дав Адаму необхідні знання, щоб вижити після вигнання з раю, зупинив Авраама, коли той зібрався принести в жертву Богу свого улюбленого сина, попередив Авраама про швидку смерть і підніс його на небо, щоб той побачив всі чудові діяння Бога, вигнав Люцифера та інших занепалих ангелів, повсталих проти Творця.
Архістратиг зробив багато чудес. Одне з них сталося в місті Ієраполь. Одного разу батькові німої дівчини приснився архангел Михайло, який сказав, що дочка одужає, коли вип’є води з цілющого джерела в Хонеху. І дійсно, дівчина зцілилася. На знак подяки батько побудував невеликий храм біля джерела. Сюди стали приходити не тільки православні, а й язичники в пошуках зцілення.
У цьому храмі 60 років служив паламарем архіпелаг Херотопський, істинний християнин і подвижник. За навернення людей у віру Христову він переслідувався владою. Його кілька разів намагалися вбити, але безуспішно. Тоді у бузувірів виник план знищити джерело, направивши в нього води двох річок. 10 днів копали рів, а Паламар архіпелаг несамовито молився, просячи допомоги у Бога і архангела Михайла. Коли нове русло було готове і води вже потекли по ньому, з’явився архангел і вдарив списом по каменю. Потік гірських річок став йти в ущелину, що утворилася. Це було диво Архистратига Михайла, що трапилося в Хонеху 19 вересня, і якому присвячене свято, яке щорічно відзначається православними.
Вірування і традиції
Це одне з небагатьох свят, в яке люди не працювали, тому що будь-яке починання закінчувалося невдачею, яким-небудь «дивом». Обов’язково йшли до церкви, ставили велику свічку, молилися, просили здоров’я, щастя і благополуччя. Після служби збиралися всією спільнотою і вирішували наболілі питання.
Михайлове диво вважалося сімейним святом, тому його присвячували родині, зустрічалися з родичами. Готували щедре частування. Йдучи в гості, було заведено брати з собою святкову страву. Пригощали всіх, зі столу нічого не викидали — залишки їжі роздавали жебракам. Не можна було сваритися, щоб в будинку був мир і лад. На таких зустрічах намагалися загладити всі образи і протиріччя, помиритися, тому братання і обійми були обов’язковим ритуалом.
Прикмети дня
- День теплий — осінь буде довгою.
- Якщо осиковий лист падає лицьовою стороною вгору, буде зима теплою, виворотом вгору — холодною і довгою.
- Зима настане рано, якщо верхівка у берези ще зелена.
- Якщо на хвойних деревах шишок мало, то зима не буде суворою.
- На Михайла дерева прикрашені інеєм — взимку буде багато снігу.
- Мити голову — змити весь розум.
- Вважалося, що від Михайлового дня починаються стабільні заморозки (Михайлівські).
