Актуальні новини

«Він був шоуменом, мегапопулярним»

У Львівському органному залі готують цикл подій до 210-річчя з Дня народження Ференца Ліста. Чотири лістівські концерти виконає піаніст Андрій Макаревич. Ми розпитали Андрія про «Трансцендентні етюди», Ліста в Україні, секрети популярності генія.

Андрію, розкажи про цикл лістівських концертів, які анонсував Львівський органний зал.

@media (max-width: 640px) { #mobileBrandingPlace1526144 { padding-bottom: 56.21%; z-index: 9; } .simple_marketplace_news_list #mobileBranding1526144{ margin: 0!important; } }

Ми плануємо чотири концерти творів Ференца Ліста. Перший відбудеться 18 вересня. Це буде весь цикл «Трансцендентні етюди».

Другий – концерт «Ліст. Вибране» – 23 жовтня. У програмі будуть популярні твори композитора: соната-фантазія «Після читання Данте», Мефісто-вальс #1, Угорська рапсодія #6, «Втіхи» та інші. Обов’язково щось із циклу «Колоски з Воронинець», який Ліст написав в Україні.

У третьому концерті будуть твори пізнього періоду життя Ліста, коли він відмовляється від зовнішньої ефектності, бравурності. Це глибоко філософська творчість, часто на сакральні тексти. Як кажуть, менше нот, більше змісту.

Четвертий концерт складатиметься з транскрипцій Ліста на твори інших композиторів: Моцарта, Бетовена, Шуберта, Шумана, Шопена, Верді, Белліні. У Ліста понад 300 транскрипцій для фортепіано. Причому не лише буквальних перекладень, а й фантазій на теми, як наприклад, Фантазія на оперу «Норма».

Хочеться показати Ліста як композитора-піаніста-інтерпретатора.

Львівський органний зал підготував абонементи на 4 концерти лістівського циклу. Придбати їх можна у касі Органного.

Як відомо, Ліст багато концертував в Україні та прожив тут деякий час. Чим цей період був особливий для нього?

Україна зіграла велику роль в житті Ліста. Його подорож сюди принесла йому велике кохання – Кароліну Вітгенштейн. Тут він написав цикл п’єс «Колоски у Воронинцях», дитячі п’єси.

Ліст писав музику під враженням від природи, від знайомства з народом, з його національними рисами, характером, народними мотивами, які він чув від вуличних музикантів. Звичайно, наша країна мала на нього вплив.

  День програмістів: події 12 вересня

У свою чергу Ліст мав вплив на наше музичне середовище. Бо коли зірка такого масштабу приїжджала у Львів, вся наша музична спільнота була на цих концертах. Музиканти могли привнести щось від Ліста в нашу школу.

Він грав у багатьох українських містах, зокрема чотири концерти дав у Львові.

Чи правда, що панянки втрачали свідомість на концертах Ліста від його гри?

Таких історій на межі з легендами ходить багато. Не беруся на всі 100% казати, але судячи з відгуків людей, які були на його концертах, таке цілком могло мати місце.

Ми не можемо реконструювати, як грав Ліст, можемо лише читати свідчення очевидців, які чули його гру. Але все ж, чому люди так захоплювалися Лістом?

У той час, коли він концертував, він був шоуменом, мегапопулярним, зіркою світової величини. Йому було більше дозволено, ніж комусь іншому.

Але на то є конкретні причини. У першу чергу, саме Ліст вивів мистецтво піанізму і гри на фортепіано на новий рівень, на який не виводив його ніхто до нього.

Якось він почув гру Паганіні на скрипці і захотів досягти такої майстерності на роялі. І йому це вдалося.

Він трактував рояль як інструмент, який здатен замінити собою весь оркестр. Ліст був неймовірно різноманітний у грі: як з технічної точки зору, так і у плані трактування та глибини змісту.

У Лісті об’єдналися його обдарованість, праця, винахідливість і внутрішня глибина.

У юності він більше орієнтувався на зовнішній ефект своєї музики, але чим старшим ставав, тим його гра ставала більш ґрунтовною і глибокою. Тут відобразилася його емоційна зарядженість, індивідуальність, глибина почуттів. Він всім цим «брав» слухачів.

  2 травня — день преподобного Іоанна Ветхопещерника: історія, традиції та прикмети свята

Розкажи про найближчий концерт – «Трансцендентні етюди», який відбудеться вже на цьому тижні.

Історія написання цього циклу дуже цікава. Є три версії етюдів. Найпершу Ліст почав писати в 15 років. Він задумав написати 24 етюди в усіх дієзних і бемольних тональностях. Це було під впливом Черні, його вчителя. Написав лише 12 у бемольних тональностях.

У 26 років він на базі цих 12 етюдів-вправ вирішив створити новий цикл, 11 з них він переробив, а один написав новий («Героїка»). Ці етюди були ще без назв і дуже складні. Невиправдано складні. Якби це була остання версія етюдів, я би так Ліста не любив.

Потім він переробив цю версію, забрав усе зайве, дав етюдам програмні назви. З піаністичної точки зору вони стали легшими. Хіба 4-й етюд «Мазепа» став складнішим.

Ліст надихався літературними джерелами, особистими переживаннями, міфами і легендами. У третій редакції етюдів Ліст постає у всій красі. Дуже люблю цей цикл. Грав його вже багато разів.

Як ти готуєшся до концерту?

У першу чергу – займаюся. Музика Ліста доволі складна і насичена, не проводячи достатньо часу за інструментом, нічого не вийде.

Багато ідей приходить, безпосередньо під час занять: коли музикуєш, виникає нове бачення, відкриваєш щось нове для себе у творах, які граєш не перший раз. Є також моменти, які надихають. Багато читаю книжок. Шукаю якісь асоціації.

Чи має сенс, за яким інструментом грати? І чи добре грати Ліста на інструменті, який зараз в Органному?

Інструмент має значення. Він може бути незручний, а може – сам щось дати піаністу. Велике значення має звук, діапазон звучання, тембр роялю.

  Міжнародний день клієнта - відзначається 19 березня

Стосовно інструменту в Органному залі. Думаю, що Ліст звучатиме там чудово. Наразі я грав на ньому лише ноктюрн «Мрії кохання». Але знаючи цей рояль, можу сказати що він піддатливий, не тугий, на ньому добре виходять технічно складні речі, незважаючи на свій невеликий розмір, він доволі дзвінкий, а це для Ліста важливо. Це той варіант коли інструмент грає піаністу в плюс.

Наскільки складно готуватися до такого концерту, грати такий відомий цикл, який вже переграли всі, хто може? Чи допомагають тобі чужі інтерпретації, чи лише заважають?

Я багато кого слухав, і звичайно, є інтерпретації, які мені не дуже близькі, а є такі, після яких хочеться сказати: «О, я хотів би так!» Але якщо тобі самому ця музика близька, якщо ти пропускаєш її через себе, якщо тобі є що «сказати», то твоє виконання вже буде унікальним.

У листопаді 2020 року ти став солістом Львівського органного залу. За неповний рік, ще й з врахуванням карантину, вдалося втілити багато проектів. Розкажи, як ти вписався у колектив?

Вписався добре. Це вийшло через те, що з боку працівників, дирекції і з мого боку всім комфортно і приємно одне з одним працювати. Ми маємо схожі бачення, стремління, відкриті до ідей один одного. Будь-яка ініціатива артистів в Органному залі підтримується, з часом усі ідеї реалізуються.

Залишити відповідь