21 (8) червня православна церква вшановує пам’ять святого мученика Феодора Стратилата, покровителя християнських воїнів, що жив в III-IV ст., а селяни відзначають християнське свято Федір Колодязник, інформує Ukr.Media.
Історія свята
Святий Федір родом був з Малої Азії (Туреччина). З дитинства був хоробрим, уважним і чуйним до людей, таким же залишився, коли виріс. За його благочестивість Бог нагородив його розумінням християнської істини. За допомогою молитви і віри Федір зумів біля свого рідного міста Євхаїта перемогти змія, що пожирав людей. За цей подвиг чоловіка призначили воєводою (по-грецьки — стратилатом) у місті Гераклея. Завдяки своїй славі і повазі, яку відчували до нього співгромадяни, багато язичників приймали віру в Христа.
Про це дізнався імператор Ліциній (Лікіній), який правив в 308-324 рр.. Він особисто приїхав в місто, щоб примусити воєводу до ідолопоклонства, і привіз з собою золоті статуї богів. Федір попросив їх взяти до себе додому для здійснення обряду і вночі розрізав їх, а шматки золота роздав людям. Коли відкрився обман, імператор наказав піддати ослушника жорстоким тортурам. Кілька днів Федора били, катували вогнем і залізними кігтями, а в кінці засліпили і залишили вмирати на хресті. Але вночі з’явився ангел, який оживив і зцілив мученика. Варта, побачивши вранці живого і неушкодженого воєводу, увірувала в Христа Спасителя, а розлючений імператор наказав обезголовити страстотерпца. І сталося це 21 (8) лютого 319 року. У цей день також вшановується пам’ять Великомученика Феодора Стратилата, (Федір зимовий). Частинки його мощей знаходяться в різних церквах по всьому світу.
Народні звичаї
Назва “колодязник” походить від народного промислу копання колодязя. Спочатку потрібно знайти відповідне місце. Для цього по двору на ніч розставляли залізні ємності, а вранці порівнювали: в якій з них було більше вологи, там і копали. Вважалося, що той, хто народився на Федора літнього, мав талант знаходити місця для копання шахти. Такі фахівці завжди високо цінувалися, тому що колодязі були свого роду культовими спорудами.
У цей день починалася “гнойовниця” — удобрювали ґрунт на ділянках під парою. Тут була зайнята вся працездатна сім’я, незалежно від віку. Зазвичай кілька сімей об’єднувалися і працювали спільно. Працювали важко, але з веселощами, молодіжними гуляннями, обливанням водою. Господар готував частування з 12 страв, де обов’язково була ячна каша. Жінки непомітно її збирали і розкидали в поле, просячи у Господа багатого врожаю жита. Потім сплітали вінок, прикрашали ним горщик з кашею і пропонували господарям його викупити.
Прикмети
- Рясна роса — буде хороший урожай льону і конопель.
- Грім спозаранку — до дощу. Якщо гуркіт з різних сторін, можливий град. Якщо грім гримить дзвінко — буде злива, а глухо — дощик пройде тихо.
- Ранкова гроза на Федора Колодязника віщувала труднощі із заготівлею сіна.
- Птахи перестали співати, а граки почали хрипко каркати — готуйся до грози.
- До нічної негоди ввечері хмари збираються і стають сірими.
- Де туман на світанку лягає у першу чергу, там і місце для колодязя.
