Православ’я відігравало основоположну роль у побутовому і культурному житті наших предків. Тому немає нічого дивного, що багато церковних свят ставали загальнонаціональними подіями, інформує Ukr.Media.
Одним з головних подібних свят було “Різдво Пресвятої Богородиці”. Його відзначали щорічно 21-го вересня. Це одне з головних двунадесятих свят у християнстві.
Воно присвячується народженню Діви Марії (Богородиці) — земній матері Спасителя. Подія відзначається через 9 місяців від часу зачаття.
У народі 21 вересня також називали «Осеніни», бо вважалося, що саме в цей день закінчується “бабине літо” і починається “справжня” осінь.
Історична довідка
Своїм корінням свято сягає у візантійську традицію. Оскільки саме в Константинополі в 5-тому столітті було прийнято рішення увічнити народження Богородиці спорудою кафедрального собору.
Згідно з біблійними джерелами, Іоаким і Анна (батьки Діви Марії) довгий час були бездітні. Це приводило пару у відчай. Іоаким навіть пішов у пустелю, де протягом 40 днів безустанно молився Господу про послання дітей.
Нарешті до нього з’явився ангел і сповістив про швидке народження в родині дочки, яку необхідно назвати Марією. По поверненню додому, щасливий Іоаким дізнався, що його дружина дійсно вагітна. Через 9 місяців у пари з’явилася дівчинка, якій судилося стати матір’ю Спасителя.
Народні звичаї та обряди
На “Різдво Пресвятої Богородиці” припадало завершення виснажливого сезону польових жнив. Свято традиційно справляли шумно: в містах влаштовувалися різні великі ярмарки, а в селах селяни відзначали «Осеніни» загальним застіллям з піснями, танцями і веселими конкурсами.
З ранку кожен селянин був зобов’язаний подякувати Богородиці про посланий врожай. Для цього парафіяни ставили свічки і читали спеціальні молитви.
Ближче до вечора дівчата збиралися біля водойми і зустрічали осінь хлібом з киселем. Старша жінка в селищі тримала коровай, а решта ходили навколо неї хороводом і виспівували співи. Потім буханець ділили, вмочали в кисіль і роздавали всім присутнім. Якщо хліб залишався, його по поверненню згодовували домашнім тваринам.
На 21 вересня у батьків була традиція відвідувати молодят. До приходу гостей господиня повинна була приготувати святкові частування, а її чоловік розповісти батькам пари про поточні досягнення сім’ї та їх подальші плани.
Тут батьки дарували дітям гостинці (невеликі суми грошей, одяг для новонароджених, кухонне начиння, дрібну домашню живність) і давали парі корисні поради.
У цей день суворо заборонялося полювати, ловити рибу, різати домашню живність і взагалі завдавати оточуючим будь-якої шкоди і занепокоєння.
На стіл крім традиційних страв, намагалися подавати суп з грибів з овочами з нового врожаю. Гриби символізували осінь, а овочі — чесну працю і можливість прогодувати себе до кінця наступного року.
Повір’я і прикмети:
- Яка погода в цей день стоїть, така ще місяць триматися буде;
- Зайці нори глибокі риють — зима має бути довга і холодна;
- Зустріти лисицю — до дрібних неприємностей; глухаря або тетерева — до багатства;
- Не встиг до церкви до заходу — захворієш;
- Всі знайдені в цей день гроші необхідно пожертвувати до церкви, або роздати жебракам. Інакше з дому зникне достаток.
