22 жовтня — Яків Дровопилець: історія, традиції та прикмети свята. Не можна цього дня лінуватися, необхідно зробити хоч щось корисне, нехай і не дуже глобальне.

Крім культурної складової, в народних святах укладений глибокий філософський зміст: вони відображають систему вірувань і уявлень наших предків про навколишній світ, інформує Ukr.Media.

Одним з таких свят є Яків Дровопилець. Воно відзначається щорічно 22 жовтня. В цей час Православною Церквою шанується пам’ять апостола Іакова Алфієвого: одного з 12 учнів і прижиттєвих свідків воскресіння Христа, який був кровним братом апостола Матвія.

На слов’янський манер ім’я Іаків перетворили в Яків, а приказку Дровопилец свято заслужило тим, що на нього починалася активна заготівля дров.

Історична довідка

Про прижиттєву діяльність апостола Якова Алфієвого не збереглося практично ніякої інформації. З біблійних джерел відомо лише, що до зустрічі з Христом він був митарем (збирачем податків), а після вів місіонерську діяльність в Юдеї (конкретно в місті Едессі), і на території сучасної Гази і Південної Палестини.

Щодо смерті апостола існує безліч різних гіпотез. За одними: він був до смерті забитий камінням в Мармарику (суч. південно-західна Туреччина), за іншими: його розіп’яли на Хресті в місті Астроцин, під час проповідування в Єгипті.

Але всупереч відсутності свідчень християнського шляху апостола (через двоїсте трактування джерел на користь апостола-сімдесятника Якова Заведеєва), пам’ять про Якова Алфієвого залишається непорушною.

Народні традиції та обряди

У той час як чоловіки відправлялися в ліс за дровами, їх дружини і дочки повністю прочищали димохід, готуючи піч до постійного розпалювання під час тріскучих зимових холодів.

На Якова Дровопильця на столі серед страв повинні обов’язково бути присутніми гриби: бо 22 жовтня було крайнім терміном для їх безпечного збору (пізніше більшість грибів вже занадто старі, поїдені паразитами і не придатні в їжу).

  Тіна Кароль у білому костюмі вразила розтяжкою

Ще до столу подавалися різноманітні пироги і каші з врожаю нового зерна. Вся їжа готувалася на старих запасах дров: свіжопринесені поліна використовувалися з завтрашнього дня.

Причина звичаю полягало в тому, що нові дрова могли бути підмочені дощами і сильно коптити в недавно вичищеній печі, а це загрожувало небезпекою задихнутися чадним газом.

Звичайно люди не знали про справжню причину раптових смертей, і списували все на прояви злих духів (бісів).

Попри активну заготівлю дров в лісі, в цю пору суворо заборонялося рубати сухі дуби.

Люди вірили, що в них полягають душі грішників, тому ці дерева так протяжно скриплять на вітрі.

Виходило, що, зрубавши такий дуб, лісоруб мало що порушував Божий задум, так ще й міг пошкодити душі і позбавити ту посмертного воскресіння в день Великого суду. Такий вчинок прирівнювався до вбивства і карався відповідним чином.

Однак при цьому спалення дерев не вважалося чимось богохульним, бо слов’яни вірили, що душа, яка пройшла через вогонь, безпосередньо підноситься на небо.

Повір’я та прикмети

  • Чим більш сніжно в цей день, тим щасливішим буде майбутній рік;
  • На даху виросли бурульки — осінь буде довгою;
  • Калюжі льодом покрилися — скоро піде дощ;
  • Чим пухнастіша шуба у зайця, тим зима холодніша буде;
  • Якщо в цю пору випав перший сніг — зима настане рівно через 40 діб;
  • Якщо 22 жовтня весь день тепло і сонячно, то зима буде короткою, а весна настане раніше звичайного.