На Якова останній раз ходили по гриби в ліс.
Яків Дровопилець — християнське, народне свято. День присвячений пам’яті преподобного Якова Алфеєва, його житію, внеску в поширення християнства по всьому світу. У православних церквах, храмах проводяться служби в пам’ять про апостола Ісуса Христа — Якова. На Русі свято отримало іншу назву — Яків Дровопилець. Це пов’язано з тим, що з 22 жовтня починалася активна підготовка до зими, у тому числі рубка дров і заготівля їх на зиму, інформує Ukr.Media.
Історія свята
Історія життя Якова Алфеєва досі покрита таємницею. Існують домисли, думки, але вони не підтверджені документами. У Святому Письмі немає ні слова про цього святого, все ж його ім’я є в списку дванадцяти апостолів Христа. Відомо лише те, що він жив в Юдеї, трудився збирачем податків, митарем. Там же він активно займався поширенням християнства серед місцевого населення. Ставши одним з апостолів, став проповідувати на територіях сучасної Палестини, Гази, Туреччини. Версій загибелі святого існує дві. Одна була заснована на інформації, що Яків займався поширенням християнства в Північній Африці, де і був забитий камінням до смерті. Друга теорія свідчить, що Якова розіп’яли на хресті в єгипетському місті Острацин. Попри досить розпливчасту інформацію про нього, пов’язану, у тому числі, з наявністю в Біблії декількох Яковів, з цей день шанують житіє Якова Алфеєва. День пам’яті святого за старим стилем святкується 9 жовтня щорічно.
Традиції та обряди
Будь-яке народне свято на Русі супроводжувалося безліччю цікавих, значущих традицій. Яків Дровопилець — не виняток. Святкується цей день глибокою осінню, коли активно проводилася підготовка до зими. Вважалося, що дерева, зрубані восени, давали особливо спекотне полум’я в печі. Це пов’язано з тим, що восени деревина вже віддала всі «соки» землі і готувалася до зимівлі. Тому заготівлею “осінніх” дров займалися особливо ретельно. До речі, саме 22 жовтня жителі сіл починали заготівлю дров, не раніше.
Іншою значущою традицією було частування друзів і сусідів пирогами з каші. Начинку прийнято було готувати тільки з нового врожаю зерна. Сама ж каша з проса, пшениці, ячменю в це свято була обов’язковою стравою на будь-якому сімейному обіді і вечері. Заправляли її, зазвичай, великою кількістю сала, масла.
Цікавою традицією був збір, заготівля грибів, в основному, сироїжок. Похід по гриби в це свято був останнім. Зібрані гриби зазвичай закривали на зиму, готували святкові страви, подавали їх на стіл. Запрошувалися друзі, родичі, сусіди. Всі разом влаштовували проводи осені, готувалися до настання зимових холодів.
Народні прикмети
- У свято раптом пішов дощ, значить варто очікувати випадання рясного першого снігу.
- Якщо на свято раптом випав сніг, значить варто чекати удачі в наступному році.
- Вологий сніг означав, що урожай не буде багатим.
- У цей день уважно спостерігали за дахами. Поява бурульок означала довгу осінь.
- Модрина раптом не скидала голки, а з вишні не падало листя, то снігу найближчим часом чекати не варто.
- Якщо урожай цибулі мав щільну і товсту шкірку, то зима буде суворою, холодною.
- У це свято варто уникати сварок, а найкраще помиритися.
- Якщо на шляху зустрівся раптом дуже пухнастий дикий заєць, то зима не змусить себе чекати, нагряне скоро, холодна і сніжна.
- Діти, що народилися в день 22 жовтня, були вразливими в душі, на зовнішність суворі. Вважалося, що вони не будуть щасливі у коханні.
- Знаком гарної погоди було ранкове сіре небо, червоний захід.
