26 травня на сторінках православного календаря відзначена дата шанування пам’яті святих Гликерії Новгородської і Гликерії Іраклійської, мучениці в лику праведних. Вони присвятили життя служінню Господу і не зрікалися навіть в момент мук і тілесних катувань. Справжня віра і покірність волі Божій звели дів в лик святих. На Русі цей день був більш відомий як Ликера Комарниця — практично всі прикмети свята пов’язані з комарами, інформує Ukr.Media.
Історія житія святих
Гликерія Іраклійська жила у 2 столітті у Фракійській Гераклії (Іраклії). Вона народилася в родині заможного чиновника, який перебрався з Риму в Траянополь. Дівчина рано втратила батьків, самотність підштовхнула її до християнства. Зблизившись з парафіянами невеликої церкви Гликерія перейнялася вірою і вирішила звернутися в християнство, давши обітницю безшлюбності. У той час в Траянополі була влаштована церемонія жертвопринесення на адресу язичницьких богів за наказом правителя Савіна. Іраклійська діва випередила натовп людей з факелами, увійшла в храм Зевса, оголосивши відмову від приношення. За вихваляння Господа і єресь Гликерію закидали камінням, проте ті не долітали до неї. Розлючений диктатор наказав кинути дівчину в темницю. На ранок її чекали суворі випробування — святу били, морили голодом без води і їжі, тіло стругали залізними прутами. Коли наступним днем Савін прийшов до ув’язненої, то побачив відсутність ран. Градоначальник взяв її з собою в Іраклію, де катування продовжилися. Діву кидали в розпечену піч, здирали шкіру, кинули на розтерзання лютим левам. Один із звірів відправив її до Отця Небесного не пошкодивши телеса. Останки мучениці Гликерії поховали християни міста спільно з місцевим єпископом. Після поховання мощі зцілювали хворих і дарували диво нужденним.
Інша мучениця Новгородська жила на Русі в 16 столітті. Про життя Гликерії достеменно нічого не відомо. Релігієзнавці пов’язують це з убогістю і потаємністю її буття. Інформація, що дійшла до нас, знайшла відображення в записах літопису з нагоди прибуття в Новгород Івана Грозного. Відомо, що через півстоліття після загибелі її тіло виявили неушкодженим. Відразу після відкриття труни під керівництвом Леоніда Новгородського, місцевого архієпископа, влаштували хресний хід і мощі урочисто перенесли в храм Флора і Лавра. Віруючі, що доторкнулися до останків, отримували зцілення від будь-яких хвороб. За такий дар святу канонізували. Шанування цілительки проходило повсюдно, що підтверджується її присутністю з Соборі Великоновгородських святих. На фресках і іконах її зображували як юну Діву з округлим обличчям; голова непокрита, на плечі спускається золотисте кучеряве волосся.
Традиції та обряди свята
У цю дату господині відкладали інші справи по господарству і приймалися за посів гречаної культури. Перша гречка, засіяна в травні (в народі — Маївка), зазвичай не давала хорошого врожаю. У неї було інше призначення — бджоли, запилюючи рослину, приносили корисний гречаний мед. В іншому день не відрізнявся від буднів. Чоловіки працювали по дому або на полях, а господині готували трапезу і займалися рукоділлям.
Особливо спостерігав простий люд за комариним роєм. Якщо комарів мало, місяць пройде без дощів; велика кількість комах обіцяла посилене зростання трави і посаджених культур. Так свято отримало основну назву — Ликерія Комарниця.
