Онисим Вівчар — один із днів у слов’янському календарі, присвячений пам’яті Святого Онисима. Він був одним з апостолів Ісуса Христа, які проповідували його вчення в першому столітті. У 54-68 роках був єпископом у Візантії. Православна церква шанує апостола 28 лютого, інформує Ukr.Media.

Свято пам’яті Онисима Вівчара відноситься до народно-християнських свят, тобто об’єднує в собі християнський світогляд і фольклорні традиції.

Історія свята

Святий Онисим згадується в Новому Завіті. Він був рабом знатної людини на ім’я Філімон. Жив у Колосі — місті, розташованому на території сучасної Туреччини. Чоловік втік від свого господаря, ймовірно провинившись перед ним, до Риму. Там втікач потрапив у в’язницю. Тут Онисиму пощастило зустрітися з апостолом Павлом. Ця зустріч змінила все його життя: Павло, просвітив нового знайомого і охрестив його. Перебуваючи у в’язниці, Онисим усім прислуговував своєму вчителю. Апостол Павло направив його назад до його господаря Філімона, а того переконав прийняти колишнього раба свого, як брата.

В кінці 19 століття англійський письменник Едвін Ебботт на честь святого написав роман на релігійну тематику і назвав його «Онисим».

Традиції та обряди

Виникає логічне запитання: з якої причини до імені Онисима було приєднано ім’я (або прізвисько) Овчар?

На Русі Онисим шанувався як покровитель вівчарства. У день його шанування вівчарі проводили особливий ритуал, щоб вівці не хворіли і давали хороший приплід. Вони «окликали» зірки. Це відбувалося таким чином: ввечері вівчар виходив з дому і на всі чотири сторони світу кланявся по тричі. Після цього, ставши на руно (знятий вовняний овечий покрив), вимовляв особливу змову. Це своєрідне звернення до зірок з проханням засвітитися яскравіше і висвітлити овець, щоб народилося нових овець більше, ніж є зірок на небі. Невипадково в змові селяни зверталися до зірок.

  Куди піти у Львові у вихідні 3-5 вересня

Коли на Русі було запроваджене християнство, свято було перейменоване на честь апостола Онисима, який, звичайно, не мав до цього моменту ніякого відношення до даного ритуалу. Як логічний підсумок, в народі цей день придбав назву свято Онисима Вівчара.

Щоб насіння для посадки мало відмінну схожість, селяни проводили такий ритуал: насіння різних культур протягом трьох днів на зорі виносили на мороз, а потім прибирали їх до посіву нового врожаю.

Прикмети

Як і на багато інших свят, існував цілий ряд прикмет, які були пов’язані з цим святом:

  • У цей день зима з весною зустрічаються. Борються, хто кого переможе. По погоді визначали, чи триватиме ще зима або весна рання буде.
  • Якщо в річках піднімалася вода, то сінокіс обіцяв бути цього року хорошим.
  • Якщо в цей день з дому селяни відправлялися в далеку дорогу, то обов’язково брали з собою трохи землі від рідного дому і вірили, що отчий будинок і своя, рідна, земля будуть оберігати їх в дорозі.